Жити Далі
Подкаст «Жити Далі» — це збірка реальних історій життя, де ведуча Наталя Хижянк запрошує гостей, які діляться своїми переживаннями болю та страждань. Вони розповідають, як витримали, пройшли або проходять свій важкий шлях, і як знайшли силу жити далі. Кожен епізод відкриває серце слухачам, пропонуючи натхнення та підтримку.
Episodes
Жити далі #67 / «Я не розумію, що відбувається, але я маю йти далі»/ Алла Книжник
Алла Книжник — жінка, яка глибоко знає ціну стражданням і водночас силу віри, що тримає навіть у найтемніші періоди життя. «Якщо в горі ти звузив свій погляд до підзорної труби, і дивишся на все лише через призму власного болю — ти лише поглиблюєш свої страждання. Але якщо інші люди, Бог або обставини допомагають тобі розширити свій погляд під час страждань, тоді ти починаєш бачити набагато більш
Жити далі #66 / “Я мама в 40 та 46” / Наталя Хижняк
Я довго думала, чи варто робити цей випуск. І все ж я наважилась. Вперше це не буде інтерв’ю і не буде героя подкасту — сьогодні я говоритиму про себе особисто. Так, я мама у 40 і у 46 років. Тема материнства в 40+ в українській культурі досі викликає багато хейту, образ і засудження.І я сама з цим стикнулася.Сьогодні я хочу поговорити про материнство. Для когось це «пізно» чи «невчасно».А для ме
Жити далі #65 / "Запропонував показати ляльку на горищі… Я не думала, що це може бути небезпечно”/ Альона Семічева
Альона Семічева вперше відкрито розповідає свою непросту історію. У п’ять років вона пережила сексуальне насильство, згодом — втрату дитини на яку дуже чекала, депресія, розлучення і багато болю. Але це не історія про біль. Це історія про зцілення. Про шлях до Бога через вдячність. Про нову сім’ю, дітей і покликання до прийомного батьківства. Про світло там, де, здавалося, його вже не може бути.
Жити далі #64 / «Господи, нехай цей дім впаде на мене…» / Тетяна Пархоменко
Тетяна Пархоменко — мама вісьмох дітей, бабуся п’ятьох онуків і прабабуся. Але за цими цифрами — життя, сповнене болю, який важко вмістити в слова. Вона поховала трьох своїх дітей… у різні періоди їхнього життя. Біль, який розриває серце зсередини. Біль, який, здається, неможливо пережити. У найтемніші моменти вона стояла біля свого дому й говорила: «Господи, нехай цей дім впаде на мене, і я буду
Жити далі #63 / Порнографія. Я відчувала зневагу до самої себе / Катерина
Багато дівчат мовчки борються з цією залежністю і думають, що вони одні. У цьому інтерв’ю Катерина чесно розповідає про свій шлях звільнення від порнографії та мастурбації. Про сором, боротьбу і про те, як Бог поступово привів її до свободи. Сьогодні вона допомагає іншим дівчатам пройти цей шлях і створила курс підтримки та відновлення. Можливо, ця розмова стане для когось першим кроком до свобод
Жити далі #62 \ «У мене вже була пошита весільна сукня, і почалася війна…» \ Наталія Александрова
Життя Наталії Александрової іноді нагадувало пекло. Десять років шлюбу, що завершилися розлученням. Біль зради. Виховання двох синів наодинці. Протягом усього цього шляху єдиною незмінною опорою для неї був Господь. Через 14 років самотності Наталія зустріла кохання. Але війна внесла свої корективи: чоловік пішов захищати країну. Вони встигли одружитися, та через два роки прийшла страшна звістка
Жити далі #61 / Історії поранених військових / Ірина Рожина
Невигадані сучасні історії поранених військових у шпиталі. Волонтерка Ірина Рожина вже не перший рік разом із командою провідує українських захисників. У цьому випуску подкасту «Жити далі» ми говоримо про те, як військові сприймають волонтерів, з якими викликами вони стикаються, а також про роль підтримки, віри й присутності поруч із пораненими. Також ви почуєте, якої саме особистої допомоги сьог
Жити далі #60 / Подружжя з ампутаціями / Давид та Христина Ярмошик
Давид і Христина Ярмошик готові поділитися своїм шляхом з Богом і тими викликами, які постали перед їхньою сім’єю. Кожен із них має протез ноги. Чому так сталося і яким був цей шлях — подружжя розповість у цьому випуску. Support the show-----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twr
Жити далі #59 /Я розуміла, що в мене немає іншого вибору / Оксана
Цей випуск подкасту — не про відповіді на запитання «чому так сталося». Він — про шлях жінки. Про жінку, яка з 16 років стала мамою для своєї дворічної сестри — при живих батьках. Про жінку, яка знає ціну навчанню й важкій праці, щоб заробити кошти на життя. Про жінку, якій знайомий біль втрати сина, що прожив лише 26 днів. Це біль, який ще болить. Це рана, що ще загоюється. Це шлях до зцілення, я
Всиновлення — не від порожнечі, а від любові / Ярослава Марчукт
З Ярославою Марчук я записувала інтервʼю два роки тому — це 8-й випуск подкасту "Жити далі": «Діти — це благословення! А коли їх немає — це прокляття?» Тоді Ярослава ділилася своїм шляхом боротьби, сліз, відчаю та сподівань стати мамою. Цей шлях був нелегким, але в її серці з’явилося зцілення щодо цього питання. Ні, вона не отримала довгоочікувану дитину — вона отримала щось значно біль
«Я боялась, що мама може нас убити» / Алла та Оксана Васильєви
Дві рідні сестри, Алла та Оксана Васильєви, які пройшли через темряву дитинства. Вони знали, що таке голод, холод і слова мами, в яких не було любові, а також відчули на собі фізичне насилля. Вони бачили життя зсередини інтернату — там, де діти вчаться не мріяти, а виживати. Та посеред цього болю вони знайшли те, чого не отримали в дитинстві — любов Божу.Саме вона зцілила їхні серця і дала новий
Зґвалтування в дитинстві. Порнографія. Шлях до свободи / Наталія Миргородська
Наталя вперше наважилася розповісти про те, про що зазвичай мовчать. - Зґвалтування в дитинстві. - Мастурбація. Порнозалежність. - Спроба суїциду. - Боротьба з надмірною вагою — 150 кг при зрості 165 см. «Мені сказали: таку, як ти, ніхто не полюбить». Але одного дня вона почула: «Ти потрібна Мені», — сказав Господь. Як знайти вихід із темряви — щиро і без прикрас у новому випуску подкасту «Жити да
«Я затуляла долонями обличчя, щоб побачити, як я виглядаю без рубців»/ Марія Звірід
Марія Звірід — християнська письменниця, яка вперше ділиться у цьому інтерв’ю своїм особистим життям та шляхом із Богом. У п’ятимісячному віці з нею сталася трагедія, внаслідок якої її обличчя було сильно пошкоджене. Лікарі тоді казали, що навіть якщо вона виживе, то буде неповноцінною. Сьогодні Марії 62 роки. Вона — прекрасна й щира жінка, яка не сумнівається в Божій любові до себе. У цьому інтер
«Мама, тато на небі. Тільки не плач» / Діана Люшина
Вони прожили разом шість щасливих років і виховували двох дітей. Але війна забрала її чоловіка, який пішов на фронт — єдиного з усього підрозділу, хто не повернувся. Її донька каже: «Мама, я знаю, що тато на небі. Тільки не плач». А сама героїня зізнається: «Я знаю, що йому добре в Ісуса, але мені тут боляче без нього». Цей епізод про найтяжчі питання, які залишає після себе війна, і про те, як у
Мою маму зґвалтували, і я народилась… / Одарка Свердлова
Цей епізод — про біль, який важко уявити. Одарка народилась після зґвалтування її мами. Згодом — трагедія, через яку мама стала людиною з інвалідністю. Дитячий будинок. Повернення до мами — але замість тепла знущання. Потім інтернат. А далі — пошук Бога. Пошук сенсу. Пошук себе. Чи можливе майбутнє після такого минулого? Як не зневіритися й жити далі? Слухайте щиру розмову про те, як вижити, коли
Коли здається, що все втрачено — починається справжнє життя/ Оля Якуба
Дитинство — в інтернаті, хоч мама була поруч. У 13 вона залишилась сиротою. Далі — наркотики, втрачений дім, життя на вулиці. Колонія. Але саме там вона вперше зустріла Бога. Минуло ще 17 років, перш ніж вона усвідомила, ким Він є для неї насправді. Її історія — це низка справжніх чудес. Особливо тоді, коли здавалося: шансів більше немає. Оля — щира, відкрита, справжня. Її сила надихає, її шлях з
Лікарі не давали жодних шансів — але вони не врахували Бога / Павло Ільченко
Павло Іванович виріс у радянські часи, коли за віру переслідували. Під час повномасштабної війни в Україні він пережив полон. Вже 43 роки він у шлюбі з дружиною, разом вони виховали шістьох дітей і мають 17 онуків. Цей епізод — про те, як не зламатися, коли здається, що все проти тебе. Про віру, яка вистояла. І про Бога, якого Павло Іванович пізнав ще ближче — у самій гущі страждань. Support the
Аутизм і виклики сімʼї сьогодні / Інна Шевцова
Коли в родині зʼявляється дитина з аутизмом — життя змінюється. У цьому випуску ми говоримо про ті трансформації, які переживає сімʼя, та про шлях, який доводиться пройти батькам: від перших «тривожних дзвіночків» до офіційного діагнозу, від болісного пошуку «панацеї» — до прийняття і нової реальності. Разом з Інною Шевцовою, корекційним педагогом і дефектологом із Рівного, обговорюємо: - які «пр
Мені завжди не вистачало мами / Ярослава Абламонова
Мама Ярослави загинула в автомобільній аварії, коли їй не було й двох років. Життя з мачухою не складалося, і вулиця швидко залишила свій слід у її долі. Це дуже щира розмова. Нелегко згадувати минуле, тому тут будуть і сльози. Вона пройшла через важкі періоди: наркотики, 14 років ув’язнення, діагноз рак і вирок лікарів — що вона ніколи не зможе мати дітей. Але коли Бог приходить у твоє життя — н
Всиновлена дитина — це не план Б, а мій план А | Марина Скорейко
Ще вчора Марина молилась про сироту, а сьогодні — по інший бік цієї молитви. Незаміжня, але сповнена рішучості, вона завжди знала: материнство не має стандартного сценарію. Усиновлення для неї — не компроміс, а покликання. «Я не могла отримати цю дитину раніше, бо вона ще не була народжена», — каже Марина. Це історія про силу любові, вибір серця і честь бути мамою. Бо одне — знати сироту, а інше
Я фактично сама зробила йому пропозицію | Ірина Булинденко
У цьому випуску — щира і зворушлива історія жінки з Кременчука, яка пройшла крізь наркотичну залежність, втрати, хвороби, тюремні терміни та безвихідь — і знайшла нове життя через віру. У найтемніший момент, коли лишалося жити лічені місяці, вона почула Євангеліє і звернулася до Бога. Це стало початком її відродження. Вона позбулася залежностей, отримала новий сенс життя і… зустріла чоловіка, з я
Пораненим бійцям не потрібні наші сльози — їм потрібна наша підтримка \ Наталя Шпак
Наталя Шпак — волонтерка у шпиталі та мама військовослужбовця. Один раз вона перетнула поріг шпиталю і зрозуміла, що її серце — серед поранених бійців. Наразі є команда з 9 жінок, які постійно провідують хлопців у шпиталі. Вони готові робити все: принести каву, забезпечити ліками, одягом, харчуванням, допомогти з підгузками чи покупати. Історії порятунку та про дружин військових — у цьому випуску
Дитина не винна, що вона в інтернеті \ Оксана Мудренок та Діана Бабич
Оксана та Діана присвятили своє життя служінню дітям в інтернатах. Бо кожне дитяче серце має бути огорнуте любов’ю. У цьому випуску вони відверто говорять про реалії життя дітей у закритих закладах, їхні мрії, страхи та потреби. Як підтримати цих дітей? І що кожен із нас може зробити вже сьогодні? Слухайте розмову, яка може змінити ваш погляд на світ сирітства та навчити вас бачити за статистикою
ПТСР, флешбеки і правила бою: що має знати кожен / Аня Кушнір
У цьому випуску – відверта розмова з Анею Кушнір, керівником програми "Психосоціальна підтримка військових". Говоримо про ПТСР, флешбеки, нову ідентичність цивільно-військових, зв’язок побратимів, межі витривалості та те, як допомогти собі й тим, хто повернувся з фронту. І найголовніше – чому так важливо кожному з нас знати, що таке правила бою? Цей епізод важливий для кожного. Слухайте
Життя з онкологією – страх чи віра? / Олександра Іщенко
Олександрі 26 років. Вона – християнка, дружина, мама маленької донечки. У неї агресивна форма онкології. Як прийняти свій діагноз і продовжувати жити? Як не втратити віру, коли здається, що Бог мовчить? Як знайти сили для боротьби щодня? Олександра знає, що Бог любить її, але шлях до цього розуміння був непростим. Вона пережила гнів, страх і біль, навчилася приймати свою реальність, та все ще щод
Позивний “Мамка”: Як бути дружиною військового 27 років/ Юлія Бабюк
Вона народилася в сім'ї військових, і з самого дитинства була оточена військовим світом. "У мого тата була рота солдатів — 70 людей, а я була 71-ю", — згадує вона про своє дитинство. Вже 27 років вона є дружиною військового, і тому знає життя військових зсередини, як ніхто інший. Її позивний — "Мамка". Вона мама чотирьох дітей і опікується дружинами військових. Життєрадіс
У свої 86 років вона вперше дала інтерв'ю / Ольга Грицюк
Ольга Макарівна Грицюк народилася шостою в родині та пережила часи Другої світової війни. Це був період голоду 1947 року та великих фінансових труднощів. Вона дочекалася батька з фронту. Прожила з чоловіком 52 роки в повазі та любові один до одного. У свої 86 років вона вперше дала інтерв'ю. Вражає те, що, незважаючи на всі ці випробування, в її серці немає образи за те, чого вона не мала в
“Я цілувала стіни... Мамочко, це ж твої руки білили їх” / Марія Байлук
Вона залишилася сиротою у 8 років. У період окупації під час Другої світової війни у її дворі жили німці. Вона пережила голод і переслідування за віру. Але все це не зламало її: вона продовжувала любити Бога, людей і зберігала життєрадісність. Також запрошую вас приєднатись до чату спільноти подкасту в Telegram: https://t.me/+FsPCkdRz71RkNDYy Instagram автора подкасту: /www.instagram.com/natali.k
Дружина військового: "Я боялася, що зміниться він, але змінилась я” /Діана Палій
Ми поговоримо з Діаною Палій, дружиною військового, мамою двох дітей, яка поділиться своїм шляхом через біль і зміни, що стали частиною її життя, коли чоловік пішов в ЗСУ. Як не стати жертвою обставин, як прийняти ті виклики, з якими вона зіштовхується щодня, і як зміни в її житті не стали кінцем, а початком нової сили. . Як кожен день вимагає віри, навіть коли здається, що вже немає сил: «Бог, я
Я не могла зрозуміти, чому моє тіло народжує на 8-му тижні вагітності / Оксана Валенчук
У цьому випуску ви почуєте інтерв'ю з Оксаною Валенчук, керівницею центру "Захисти життя" в Черкасах, який уже сім років підтримує жінок, що стоять перед вибором між абортом і збереженням життя дитини, або переживають біль втрати. Оксана поділиться своєю історією, як вона пережила втрату та як Бог покликав її служити тим, хто стикається з подібними трагедіями. Вона розповість про по
Господи, як я могла про це забути! / Тетяна Мороз
У 19 з половиною років Тетяна вийшла заміж, стільки ж років прожила у шлюбі, і вже стільки ж часу триває її період життя без чоловіка. Для Тетяни Мороз жити далі — це означає покладатися на Бога щомиті та вірити, що Він керує кожною ситуацією, ніколи не запізнюється і не робить помилок. Її улюблена фраза — "Бог пише історію твого життя — не забирай у Нього ручку" — нагадує нам усім про
Історія без слів
Цей епізод подкасту присвячений Ганні Олександрівні Загородній — жінці, яка залишила добрий слід в моєму серці. Наша перша зустріч відбулася в християнському жіночому таборі, де мене вразила її непохитна віра, сила духу та готовність молитися за інших. Ганна Олександрівна, пройшовши крізь війну, голод і численні випробування, показала мені цінність віри та надії, а її молитви підтримували мої праг
Сповідь капелана / Анатолій Кушнірчук
Цей епізод подкасту розкриває глибокі переживання капелана, який служить на передовій і постійно стикається з втратами, болем і стражданнями. У цьому інтерв'ю Анатолій Кушнірчук ділиться особистими історіями: від болісних моментів повідомлення родинам про смерть близьких до морального виснаження. Це історія про віру, витримку та моральні випробування, які капелани несуть на своїх плечах. Ви п
"Сніг. Я в тонесеньких туфлях... Господи, що я буду робити?!" / Оля Римська
Коли ми обираємо Бога в своєму житті, не завжди наші рідні та оточуючі радісно це сприймають.Так було і в історії моєї героїні — Олі Римської. Коли вона вирішила слідувати за Христом, усі відвернулися від неї. Але Оля мала непохитну віру й твердо знала, що вибір на користь Бога — це найважливіше рішення в її житті. Саме Бог став її найбільшим сенсом.Бог зробив дивовижні чудеса в її житті, коли зда
Жалість до себе - вбиває / Люба Шаталова
Люба Шаталова в 13 років залишилася без батька. У 17 вийшла заміж, а в 34 роки залишилася вдовою з трьома дітьми. Це доля жінки, яка здатна зрозуміти кожного, хто знає, що таке скрута і як самостійно виховувати доньок. Це жінка, яка обрала для себе кредо: "Не жаліти себе.Також запрошую вас приєднатись до чату спільноти подкасту в Telegram: https://t.me/+FsPCkdRz71RkNDYyInstagram автора подкас
Чому дитина має вмерти, лише тому, що вона не така, як інші? / Альона Надводська
У травні 2024 року я звернулася до своїх підписників у соцмережах із проханням: якщо хтось хоче поділитися своєю життєвою історією або може порекомендувати гостя для мого подкасту, нехай мені напише.Незабаром мені написала Альона, яка захотіла розповісти про Божу милість у своєму житті та про непростий шлях випробувань. Її друга дитина народилася з синдромом, хоча 70% таких дітей у світі, на жаль,
Листи від 70-річної жінки, яка ніколи не була заміжньою - частина 2 / Сюзанна Тільман
У 29-му випуску подкасту "Жити далі" я зачитала листи від 70-річної Сюзанни. У мене було на серці зробити ще один випуск, і ви, мої слухачі, мене в цьому дуже підтримали, пишучи свої повідомлення з проханням зробити ще один випуск. Тому виконую ваше прохання.Тим, хто вперше слухає мій подкаст, хочу сказати, що Сюзанна ніколи не була заміжньою. Я працювала разом з нею в TWR UA більше 15 р
Наркотик чекає, але Бог вміє берегти / Володимир Лазнюк
15 років залежності від наркотиків, зруйноване життя. Володимир хотів звільнитися від наркотичної залежності, пробував, але не міг. Була дружина та маленька донечка, він розумів, що приносить біль сім'ї, але нічого не міг з цим зробити. Але відбулася молитва, крик душі до Бога: "Допоможи." Бог зробив неймовірне. Наразі Володимир Лазнюк – батько трьох діток та пастор церкви у місті В
Вперше в ефірі: Листи від 70-річної жінки, яка ніколи не була заміжньою/ Сюзанна Тільман
Сьогоднішній мій випуск буде не схожий на мої попередні. У цьому випуску я хочу зачитати листи від Сюзани, якій вже 70+ років, і вона ніколи не була заміжньою. Я безмежно вдячна Богу за те, що мала можливість працювати разом з нею в TWR UA більше 15 років. Вона зробила неоціненний вклад у розвиток християнського медіа.Я декілька разів пропонувала Сюзані дати інтерв’ю або написати звернення для нез
Моя віра вмирала, але швидко воскресала/ Ірина Сільчук
Ірина виростала четвертою дитиною в гарній християнській сім'ї. Все було добре, тільки пухлина, яка росла до розміру курячого яйця на лобній частині, приносила незручності в її дівоче життя. Пухлина згодом виявилася надто великою та твердою, тому потрібно було видалити лобну кістку та вставити пластину. Ірина яскраво передала велич Бога в її житті. Це історія про віру, яка вмирає, але швидко
"Це може бути найбільшим горем або найбільшим щастям у твоєму житті" / Людмила Караєва
Історія Людмили Караєвої захоплює і надихає. Це жінка, яка пройшла через важкі випробування, але зуміла знайти світло навіть у найтемніші моменти свого життя. Моя героїня мала щасливий шлюб, але через обставини, які склалися в її житті, вона потрапила до в'язниці за вбивство. Саме там, у тих умовах, де, здається, немає місця для надії, вона відкрила для себе віру в Бога. Бог не тільки прощає
Якщо ти опускаєш руки та починаєш жаліти себе, нічого доброго не буде / Сергій та Наталя Волошини
Сергій і Наталя Волошини вибирають не опускати руки в своєму житті, а зосереджуватись на тому, що Бог вже здійснив радісні події в їхньому житті. Ця сімейна пара пересувається на інвалідних візках, маючи свої діагнози та виклики. Проте вони вважають радість того, що у їхньому житті з'явилася донька, особливим дарунком і чудом, оскільки матері вже було 44 роки, коли вона народила дитину.Також
Ти навіть не уявляєш, наскільки сильно я тебе люблю / Ольга Сікорська
Оля Сікорська, адвокат і керівник громадської організації "Сяйво серця", стикається з важливим вибором між вірою і коханням. Для неї стосунки з Богом – це не лише формальність, а щирість у всьому. Оля прагне до надійної зв'язку з Богом та розуміння Його волі у своєму житті. Втрачення рідного батька, який був для неї прикладом життя, додало ще більше значення її духовному зростанню т
"Краще б він помер, у нас не було б проблем. Ми його точно не довеземо"/Віталій Попок
Коли бачиш людину на інвалідному візку, то здається, що це вирок. Поспілкувавшись з Віталієм, відходять неправильні думки та висновки. У молодому віці Віталій потрапив в жахливу аварію, де лікарі були впевнені, що він не буде жити. Божі шляхи дійсно не такі, як ми їх уявляємо. Саме через цю трагедію Віталій зрозумів, хто є Бог для нього. Наразі Віталій — майстер спорту з настільного тенісу. Він ма
"Я дуже довго приймала статус вдови" / Вікторія Демиденко
Майже два роки тому Вікторія Демиденко дізналась, що її коханий чоловік загинув, коли звільняли Ізюм в Харківській області. Вікторія пройшла всі стадії відчаю та болю. Наразі вона ще крок за кроком рухається, щоб зцілитись емоційно. Бог через цю тендітну жінку обіймає таких, як Вікторія - дружин загиблих. Вона відчула, що Бог її кличе потішати та підтримувати таких, як вона. Про біль, про перемоги
"Я боялася назвати ім'я кривдника" / Юрій та Наталя Сорокіни
Сім'я Сорокіних пройшли складні періоди, і здавалося, що вони безнадійні. Але Бог, який виявляє неможливе в очах людей, змінив їхнє життя. Я впевнена, що якби я побачила Юрія та Наталю Сорокіних 15 років тому, можливо, не повірила б, що буду брати у них інтерв'ю та захоплюватись тим, що Бог зробив у їхньому житті. Обидва були сильно залежні від наркотиків, і Юрій відсидів не один термін
В таких аваріях не виживають / Олена Кудрявцева
Олена Кудрявцева — координаторка жіночого служіння в Ірпінській Біблійній Церкві. У її житті був період, коли вона особливо відчула, що Бог поряд. Страшна аварія, після якої мало шансів вижити, але на кожному кроці вона бачила турботу Бога, навіть тоді, коли не могла ходити і використовувала інвалідний візок. Через два місяці сталася ще одна жахлива аварія, але цього разу з її сином. Біль. Смерть
"Господи, ще одна така ніч, і я з собою, щось зроблю"" / Наталія Бондар "
Наталія Бондар була обтяжена алкогольною залежністю, і це повністю зруйнувало її життя. Вже сама вона не вірила у можливість іншого, кращого існування. У найкритичніший момент, коли їй здавалося, що розум відмовляє, втрутився Бог, здійснивши неможливе в очах людей. З'явилися визволення, зцілення та прощення, де Бог виявив свою довіру до людини. Тепер Наталія стала тією, якій довіряють дітей,
Я стиснула кулаки і вирішила розібратися з небом / Юлія Сaнько
Історія Юлії Санько розповідає про невимовний біль материнства. Як можна передати той момент, коли твоє серце стискається від болю? Всі ми знайомі з цим відчуттям, хоча у когось воно може бути меншим, а у когось - сильнішим. Як можна жити, коли біль стає невиносним? Як уникнути пастки депресії та темряви, коли обставини безжально тягнуть у цю безодню? Чому саме моя дитина опинилась в цьому сценарі
Незаміжня 30+. Приречена бути щасливою / Катя Ліхачова
Тема одруження постійно обговорюється, особливо, якщо тобі 30+, а у тебе немає сімейного статусу. Питання, виклики, розмови зі сторони – все це якось травмує. І все частіше виникає питання, чому Бог не відповідає. Як вижити в період очікування? Про це поговоримо з Катериною Ліхачовою, християнською поетесою та співачкою, яка наразі незаміжня.Також запрошую вас приєднатись до чату спільноти подкаст
Я подякувала Богу за психічну хворобу мами / Аліна Негруля
З Аліною ми дружимо уже понад 20 років. Вперше вона розкаже свою особисту історію перед широким загалом. Ця історія розповідає про її щоденне життя разом із матір'ю, яка знаходиться на лікуванні в психіатричній лікарні. Очима її доньки ми зможемо заглибитися в цей світ. У цій розповіді міститься все: мрії, біль, молитви, поразки. Аліна продовжує бути опорою для своєї матері, і вона щиро вдячн
Боже, чому саме я? У моєї дитини синдром 1 на 50.000 / Юлія Литвиненко
Очікування народження дитини наповнене радістю та трепетом. І ось настав момент, коли ти тримаєш цей найбільший скарб у світі у своїх руках. Але інколи в нашому житті трапляються незрозумілі події. Ти дізнаєшся, що твоя дитина має синдром, який зустрічається лише раз на 50 тисяч народжень - Синдром Вольфа-Хіршхорна. Юлія Литвиненко розділить свій власний шлях прийняття цієї новини та оповість, як
Вижити і знову навчитися жити/ Віра Горбашко
В одній долі – Чорнобильська трагедія. Життя з самого початку: втрата мами та сестри, а згодом і чоловіка, з яким прожила 41 рік. Кожен період супроводжувався своїми викликами. Віра Сергіївна Горбашко під тиском важких випробувань не зламалася. Вона змогла знайти сенс у житті і тепер розуміє багатьох, готова підтримати кожного, хто проходить через долину смертної тіні.Також запрошую вас приєднатис
Бог - майстер неможливого / Ніна Нестерук
Повномасштабна війна в Україні змінила долі багатьох людей. Однією з них є Ніна Нестерук. Саме війна спонукала її переступити поріг дому молитви. В її житті було багато болю, можливо, навіть занадто багато. Проте зараз можна сказати, що в її серці є мир та спокій, хоча випробування в житті не стали легшими.Також запрошую вас приєднатись до нашого чату в вайбері http://surl.li/ktxitSupport the show
Мене шукали всі, і той, хто знайшов, міг би вбити / Тетяна Карпенко
Є такі темні періоди у нашому житті, про які не те що говорити не хочеться, навіть і згадувати. Таня Карпенко погодилась розповісти про свій непростий шлях: зруйноване життя, наркотики, вбивство, колонія. Але зараз ця жінка стала тим, через кого Бог зцілює рани інших і допомагає їм жити далі.Також запрошую вас приєднатись до нашого чату в вайбері http://surl.li/ktxitSupport the show---------------
Життя на межі: відчуття, боротьба та надія / Фіва Чворун
Іноді Бог веде нас до такого етапу життя, коли майже відчуваєш, що життя може закінчитися вже за кілька миттєвостей. У ці миті ти переосмислюєш свої вчинки перед Богом, оточенням та рідними. Життя Фіви Чворун було складним, адже саме в такі періоди ти не знаєш, як рухатися далі. Коли лікарі настоюють на аборті, коли дитина на межі смерті через хворобу, коли сама вона потрапляє в аварію, а лікарі н
Хочеш бути сильним - чекай випробувань/ Фіва Чворун
В нинішній час в Україні складні періоди через війну, що призвела до втрати близьких та рідних, а також вивезення дітей у ворожу країну. Віра в Бога у багатьох окупованих містечках стає перед викликом та боротьбою для існування. Проте є ті, хто вже пройшов цей шлях в Україні, витримавши й яскраво показавши, як серед бурь та випробувань можна жити далі. Саме про це ми будемо говорити...Також запрош
Від трагедії, до радості - багато молитв / Валентина Волинець
Валентина Волинець знає на власному досвіді, що означає потрапити під потяг у 15-річному віці, коли лікарі не дають жодного шансу на повне відновлення ходьби. Вона відчула на собі, як важливо боротись за свою мрію стати медиком. Зіткнувшись зі зрадою у сімейному шлюбі і важким діагнозом, Валентина переконалася, що Бог завжди поряд. Тепер їй 55 років, і вона радіє сімейному життю знову. Вона запевн
Любити наосліп - мої батьки були незрячі, але кохали мене/ Марфа Кацюба
Марфа народилась у багатодітній сім'ї, де батьки були повністю незрячими. Але батьки були прикладом того, що це не трагедія. Можна жити наповненим щасливим життям. Ми поговоримо з Марфою про те, як це бути дитиною, де батьки не бачать, а також чому вона стала місіонеркою в Кенії.Support the show-----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися
Діти - це благословення! А коли їх немає - це прокляття? / Ярослава Марчук
Ярослава Марчук вже 7 років у шлюбі. Протягом чотирьох років вона пройшла шлях боротьби, сліз, відчаю та сподівань мати дитину. Цей шлях не був легким, але у її серці з'явилося зцілення щодо цього питання. Ні, вона не отримала довгоочікувану дитину, вона отримала щось значно більше.Support the show-----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористат
Історія «невдалого» життя / сім'я Блажієвських
Леонід та Тамара Блажієвські прожили разом вже 34 роки, віддавши свої серця одне одному. Ці люди є невід'ємно зв'язаними вірою та любов'ю. Їхня історія служить натхненням для нас бути щирими, відданими та вірними у всіх життєвих перешкодах.Одного нещасного дня Леонід випав з шостого поверху. Хоча багато людей вважали його померлим і навіть замовили гроб, він вижив. Після цієї трагед
Неплідність: висновки і перспективи / Еліна Бринза
Еліна Бринза - жінка, яка двічі пережила втрату ненароджених дітей. Однак через цей біль вона відчула волю Бога та приєдналась до служіння Life Center, яке надає допомогу жінкам у незапланованій вагітності. Протягом шести років Еліна була директоркою Life Center у місті Запоріжжя. За цей час вона бачила, як Бог вчиняв дива в життях жінок. Навіть під час війни центр продовжує свою роботу і надає пі
"Фотографія, як зброя, книга, як захист". Незвичайна історія звичайної дівчини. / Тетяна Синя
Таня Синя впевнена, що її покликання - передати через фотографію те, що відбувається зараз в Україні. Тому вона готова їздити до Бахмута, Краматорська та Миколаєва. Вона розпочала створення бібліотеки для дітей у розруйнованому селищі на Херсонщині. Таня готова проводити виставки своїх фотографій, щоб максимально розповісти про сльози та біль українського народу і залучити фінансову підтримку для
Від мами-подруги до віри-наставництва / Тетяна Бадалій
Тетяна Бадалій виховувалась у сім'ї, де попри фінансову скруту було багато любові. Для неї мама була не тільки найкращою подругою, але й прикладом віри. Вони могли спілкуватись до четвертої ранку... Дитинство та юність Тетяни - це найпрекрасніші спогади, передусім про маму. Тому страшна звістка про те, що мама загинула, була для неї шоком та ударом. Вона запитувала Бога, чому Він це допустив
"Я пережила справжнє пекло в Маріуполі, проте відчувала, що Бог був поруч" /Вікторія Бурдун
Вікторія Бурдун із Маріуполя. Вона молода жінка, але вже знає, як це пережити маріупольське пекло та втратити кохану людину. Її серце переповнене довірою та вдячністю Богу за Його турботу до неї. Це може здатись дивним, бо вона втратила чоловіка в Маріуполі через два тижні після початку повномасштабної війни. Чоловік загинув як мирний житель. Вони були одружені всього 6 місяців, але вона знає, чом
Будь ласка, виживи! - Наталя Горбаченко
Сьогодні зі мною в студії Наталия Горбаченко - мати трьох синів. А ще вона професійний дитячий та сімейний фотограф, а також фотограф новонароджених, викладач майстер класу «Зйомка новонароджених від A до Я», суддя міжнародних конкурсів з фотографії у номінації NEWBORN. Хоча мало хто знає, що ще з народження вона дуже погано бачить на праве око. Також після чотирьох років подружнього життя Наталя
Історія про життя після трагедій / Галина Демиденко
Сьогодні зі мною Галина Демиденко, яка поділиться своїм досвідом про те, як знайти опору віруючому і як долати складнощі, коли здається, що біль занадто велика, щоб з нею впоратися. В житті Галини загинув батька, через рік загинув чоловік та 6 місяців тому загинув син Вадим. Він був воїном Збройних Сил України. Також їй самій поставили діагноз – онкологія. Все це сталось в житті однієї жіночої дол
"Розділення з дітьми під час війни: моя страшна реальність" / Тетяна Калатаєвська
Сьогодні ми будемо говорити з Тетяною Калатаєвською. Це мама, в якої серце понівечене болем та стражданнями. У молодшого сина Марка в тримісячному віці стався менінгоенцефаліт, тобто запалення мозку, та інсульт. Як наслідок, він погано бачить. Однак це не завадило йому навчатись у школі, а також грати на флейті. Крім переживань за здоров'я сина, в житті Тетяни було чимало штормів. Вона важко
Шанс на зір та страшне передчуття: історія матері / Тетяна Калатаєвська
Батьки Тетяни Калатаєвської виїхали місіонерами в Туркменістан, коли Тані було 13 років. Саме в цій мусульманській країні вона відкрила своє серце Богові та прийняла хрещення, попри сильні гоніння на християн. І за це її батька депортували до України. Одним із жагучих бажань Тетяни було теж повернутись в Україну. Це сталося після 10 років перебування в Туркменістані. Вона повернулася заміжня та з
«В 13 років мене вивезли в мусульманську країну» / Тетяна Калатаєвська
Життєва історія Тетяни Калатаєвської схожа на маленький човен під час шторму в океані. Іноді здається, що ось-ось хвиля повністю накриє, і настане кінець - вірі, життю, можливості зробити ще один вдих, щоб жити далі. В 13 років вона опинилась у мусульманській країні, де Бог учив довіряти Йому на 100 відсотків. Лише за 10 років вона зможе повернутися до України, але вже буде заміжня, з двома діткам
"Померлі діти наблизили мене до Бога, як ніхто інший"/ Анета Чекеренда
Неймовірне щастя - носити дитину під серцем та уявляти, якою вона буде, коли народиться. І ось ти в пологовому будинку. Вже скоро триматимеш дитину на руках. Так мріє кожна мати. Але в житті бувають моменти, коли в тебе є всього 15 хвилин, щоб попрощатись із дитиною. «Хто дітей не ховав, той горя не знав» - таку фразу можна почути від старших людей. Мама, яка втратила свою дитину, ніколи її не заб
«Візок не зробив його злим та жорстоким, навпаки він став добрішим» / Сім’я Бурковських
З Дмитром Бурковським я записувала інтерв'ю 10 років тому. Ми познайомилися на Рівненщині, у християнському таборі для людей з обмеженими можливостями. А кілька років тому я побачила у фейсбуці, що він змінив фото та статус. Він одружився. Я дуже раділа за нього і вже тоді зрозуміла, що обов'язково знову запрошу на інтерв'ю його, а також його дружину, Вікторію. Трохи про Дмитра. Ві
Чоловік загинув, рятуючи іншого / Зінаїда Ракова
Дивовижна жінка - Зінаїда Михайлівна Ракова – народилась в православній сім’ї, її мама 50 років була солісткою церковного хору. Зіна 11 років прожила в шлюбі, але сталася трагедія. В 32 роки вона стала вдовою і більше не виходила заміж. Чому? Вона про це розкаже в інтерв’ю. Ви також почуєте як вона виховувала двох синів і як Бог через дітей достукався до її серця. Не менш цікава історія про те, чо
Ви навіть не уявляєте, як соромно пересуватись на візку / Вікторія Романчук
Зараз ми бачимо багато болю. Руйнуються не лише будівлі, а й життя та здоров’я. Чимало людей стали людьми з інвалідністю. Я запросила Вікторію Романчук, яка знає як це - ходити своїми ногами, а потім опинитися в інвалідному візку. Вона запитувала Бога чому саме з нею це трапилося? І тепер знає відповідь. Її доля вражає. Боже чудо, милість та Його турбота яскраво виявилися в її житті. Зараз вона др
«Ноги моєї там не буде!» / Марія Колос
Національну дитячу спеціалізовану клініку ОХМАДИТ знають багато батьків, яким довелось провести там якийсь час через хворобу дітей. В цій клініці є дітки, які мають проблеми з нирками. Є й ті, хто потребує донорської нирки. Вони постійно перебувають на діалізі. Коли почалася війна, ці дітки особливо потребували допомоги. На межі життя і смерті вкрай необхідна доброта, підтримка і звістка про спасі
Я знаю, що мені потрібно робити /Віталій Сухін
Віталій Сухін - батько п’ятьох дітей, троє з яких прийомні, керівник благодійного фонду «Струмок». Це дочірня організація місії, яка опікується дітьми-сиротами в Україні, заснована ще в 1990-х роках. Чому він, як багатодітний батько, не виїхав за кордон, а залишився з сім’єю в Україні? Які найбільші складнощі з прийомними дітьми пережив Віталій? Як він відчув поклик від Бога вивозити людей з гаряч
Бахмут. Я не находив собі місця.
Андрій Павлов, пастор церкви «Дім Євангелія» міста Часів Яр Донецької області, чітко знає своє покликання від Бога. Він із тих, хто повернувся в Бахмутський район, адже йому було неспокійно в безпечному місці. Місто Часів Яр розташоване за 20 км на південний схід від Краматорська, на захід від Бахмуту, за який у цей час тривають запеклі бої. Брат Андрій бачив багато чудес. Коли на його очах горіло
Навіть якщо 70+/ Катерина Меньшикова
Як відчувати радість життя, коли здається, що ти нікому не потрібна і взагалі змушена все розпочинати заново? Катерина Меньшикова проходила цей шлях. Сьогодні їй 70+ і вона сповнена жаги до життя та служіння Богові. Це дивовижна жінка. Для мене вона є прикладом енергійності та життєрадісності. Навіть коли почалась війна, вона не нарікала, а просто їхала туди, куди вів її Господь. І зараз її серце
Сповідь на Різдво. «В мене все вкрали! Господи, ти бачиш мій стан» / Валентина Іщенко
В ці різдвяні дні я запросила на інтерв’ю свою маму, яка розповість про своє нелегке дитинство та життя. Але попри все вона дуже щаслива людина і багато разів була благословенням для оточуючих. Вона знає що таке бідність, вона пережила багато чудес від Бога. Наш Господь вірний. Він ніколи не залишає без відповіді та піклування. Support the show-----------------------------------------------Щоб під
Офіцеру спокійно коли поруч капелан / Євгеній Савченко "
Євгеній Савченко – військовий капелан 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Він знає як кулі літають над головою. Знає почуття, коли за мить можеш попрощатися з життям. Чи страшно бути капеланом на передовій? Що змусило Олександра присвятити себе цьому служінню. Чому він вирішив бути поряд із солдатами та офіцерами там, де особливо неспокійно? Чи вдається йому показувати бійцям присутн
