Пороблено
"Пороблено" — це подкаст, в якому антропологині Анна Ніколаєва та Дар'я Анцибор разом із запрошеними дослідниками розвінчують псевдонаукові міфи про українську культуру та традиції. Вони популяризують верифіковану наукову інформацію, особливо актуальну через зростання інтересу до всього українського під час російсько-української війни. Подкаст має іронічну назву та спрямований на боротьбу з неоязичницькими та new-age вигадками.
Епізоди
Косметика сто років тому: крем із радієм, бензин для обличчя і жіноча емансипація
Сто років тому жінки почали сміливіше користуватися помадою, пудрою, коротко стригтися й засмагати. Те, що сьогодні здається звичним, тоді могло викликати справжнє обурення. Макіяж називали «штучною красою», а нова мода ставала предметом суперечок про жіночність, мораль і пристойність.Якими були стандарти краси на початку ХХ століття? Як Перша світова війна змінила жіночу моду і ставлення до тіла
Як козаки стали легендою: характерники, Сірко і міфи про Запорозьку Січ
Козаки, які пересувалися під водою, характерники, яких не брали кулі, чарівна рука Івана Сірка і скарби, що «перечищаються». Багато з цих історій ми звикли сприймати як частину «козацького міфу», але коли саме вони виникли — і що в них походить із реального досвіду запорожців?У новому випуску «Пороблено» говоримо з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук, професоркою Запорізь
Чому мільйони вірили Кашпіровському: телебачення, гіпноз і магія 90-х
Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані. Сьогодні це звучить майже неймовірно, але тоді медіацілительство набуло нечуваних масштабів. У новому випуску «Пороблено» говоримо з Богданом Шумиловичем — PhD з історії, доцентом кафедри куль
Коли хата ставала домом? Українські обряди входчин і новосілля
Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь?У новому випуску «Пороблено» говоримо з етнологом, доктором історичних наук, професором Романом Сілецьким про традиційні обряди входчин і новосілля та про те, як нова оселя ставала домом:чим входчини ві
Що робить галицьку кухню галицькою: пляцки, ружа, гонор і рецепти з діаспори
Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі?У новому випуску «Пороблено» говоримо з Маріанною Душар — антропологинею, дослідницею гастрономічної культури, авторкою блогу «Пані Стефа» та книжок про галицьку кухню.Разом дізнаємося, як формувала
Вірмени у Львові: 700 років історії, унікальний вірменський собор і таємниці давньої громади
Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини.У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і
Хто вигадав Одесу? Хаджибей, «перлина біля моря» і колоніальна пам’ять
⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять значно давніші й складніші сюжети?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оксаною Довгополовою — докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки, кураторкою платформ
Як Галичина стала батьківщиною для німецьких поселенців і чому вони виїхали
Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи, створювали взірцеві господарства й поступово ставали частиною місцевого багатонаціонального світу. Але сьогодні про цю сторінку історії знають напрочуд мало.Гість нового випуску «Пороблено» —
Хто вигадав Донбас: як формували образ Сходу України та «донецьку ідентичність»
«Донбасу не існує» – провокаційна теза чи привід по-новому поглянути на Схід України? Що насправді означає слово «Донбас», які території воно охоплює і як ця назва стала водночас політичним міфом, місцем пам’яті, мемом і полем війни?Говоримо з Антоном Лягушею – кандидатом історичних наук, дослідником публічної історії та меморіалізації – про те, як формувалися наші уявлення про Донеччину, Донецьк
Від «Червоної рути» до Майданів: як музичні фестивалі готували українців до спротиву і незалежності
Чому кожна українська революція має свій плейлист? Чи могли фестивалі, музика та контркультура підготувати покоління, яке згодом вийшло на майдани? Та як спільний спів допомагає людям єднатися, мобілізуватися й тримати стрій у найважчі моменти?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з доктором історії та цивілізаційних процесів Богданом Шумиловичем про музику спротиву, деколонізацію через п
Лимони, ведмеді й книжки: як насправді виглядав український ярмарок
На ярмарках купували й продавали, укладали угоди, обмінювалися новинами, слухали музику, куштували місцеві страви та дивилися вистави. На кілька днів ярмарок перетворював місто чи село на великий економічний і культурний центр.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Вадимом Назаренком — кандидатом історичних наук і співробітником Національного музею народної архітектури та побуту України.
Кава навіть без кави: кримськотатарська традиція від ханів до депортації
Кримськотатарській каві майже пів тисячоліття — і головне в ній не рецепт, а контекст. Це неодмінна частина гостинності й етикету, політичної та родинної культури, а після депортації – ще й один зі способів зберегти зв’язок із Кримом.У цьому епізоді говоримо з Олексієм Савченком – дослідником кримськотатарської спадщини, кандидатом історичних наук, заступником генерального директора з наукової роб
Мак, відьми, дощ, кутя: несподівана історія українського оберега
Мак — оберіг усіх оберегів. У традиційній культурі українців ця рослина була не просто інгредієнтом для куті, пиріжків чи святкової випічки, а потужним символом захисту, родючості та пам’яті.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про мак в українській традиційній культурі — від Маковія до Святвечора, від оберегів до сороміцьких натяків, від народних ігор до ритуальних страв.Чому мак вважал
Український хліб в історії та обрядах: калита, коровай, забудько, дивень, побігун
Хліб в українській культурі — це не просто їжа. Це справжній символ життя, добробуту, святості й зв’язку між людьми. Він супроводжував людину від народження до смерті, був частиною щоденного побуту, святкового столу, весільних і календарних обрядів, поминань, магічних і лікувальних практик.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про хліб в українській традиційній культурі разом із Людмилою
Ідентичність як вибір, шлях чи призначення: як і коли ми обираємо бути українцями
Що нас робить українцями? Мова, походження, культура, традиції, політичний вибір – чи внутрішнє рішення бути частиною українського світу? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про національну ідентичність: як вона формується, змінюється, успадковується або свідомо обирається.Гість випуску – Богдан Тихолоз, директор Дому Франка, кандидат філологічних наук, літературознавець. Разом розбирає
Хто такі ногаї і чому ми про них нічого не знаємо? Стерта історія Дикого Півдня. Випуск пам'яті Ігоря Ходжаніязова
Хто такі ногаї — і чому ми так мало про них знаємо? Яким був Південь України до колонізації Російською імперією? І який слід ногаї залишили в українському побуті, мові, музиці та уявленнях про степ і степову культуру?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про тюркський народ ногаїв, який жив на українському Півдні і був важливою частиною історії степу.Гість випуску — Ігор Ходжаніязов, досл
Що насправді дратує поляків в українцях? Багаті біженці, стереотипи про жінок і "недостатня вдячність"
Як поляки бачили українців до повномасштабного вторгнення — і як цей образ змінюється тепер? Що виявилося сильнішим: досвід близькості після 2022 року чи старі стереотипи? І як сьогодні в Польщі співіснують солідарність, втома, повсякденне сусідство та політичні маніпуляції довкола українців?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оленою Бабаковою — журналісткою, докторкою гуманітарних на
Кавова столиця, пивні 90-х і радянські десерти: історія смаків Львова
Як Львів став кавовою столицею? Хто створив бренд галицької кухні? Який український десерт має несподіваний зв’язок із білоруським КДБ? І в чому був секрет пива у львівських закладах 1990-х? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про каву, пиво, десерти, ресторани й гастрономічні міфи Львова та Галичини і не тільки.Гість випуску — Всеволод Поліщук, ресторатор, дослідник гастрономічної куль
Пахощі, сморід, аромат: ставлення до запаху в традиційній і сучасній культурі
У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про запахи в українській культурі: як вони зберігають пам’ять, повертають до рідних місць і людей, допомагають впізнавати «своє» та «чуже», лікують, захищають і супроводжують важливі моменти життя.Запах – один із найсильніших провідників пам’яті. Він може за мить повернути давно забуте, нагадати про тих, кого вже немає поруч, викликати піднесення, сму
Чи можна змінити долю? Як українці уявляли щастя, талан і вплив на життєвий шлях
Чи справді від долі не втечеш, все наперед прописано, а українській культурі переважає фаталізм? Чи навпаки – долю можна змінити, співпрацювати з нею чи навіть керувати нею?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про долю в традиційних уявленнях українців. Наша гостя – Анастасія Кривенко, етнологиня, кандидатка історичних наук. Разом розбираємося, як у народній культурі розуміли слова «доля
Традиції, (не)змиті водою: побудова ГЕС, затоплена культура, пам'ять водосховищ, голосіння за хатами
Повернути ріки вспак, створити чи висушити моря – це не лише фантастичні проекти столітньої давнини, але й експерименти, які втілювалися в радянські часи надвисокою ціною. 6 червня 2026 року минає 3 роки відколи росіяни підірвали Каховську ГЕС. Тоді чимало хто побачив землі, що були домом їхніх предків. Як пам’ять про ці місця може бути і формою спротиву, і психологічною підтримкою та як насправді
Чому русалки приходять на Зелені свята?
В українській традиції Зелені свята — не лише про красу заквітчання. Це час, коли поминають предків, остерігаються русалок, а прикрашання оселі має не просто милувати око, а слугувати оберегом від нечистої сили. І недарма — адже вірять, що саме в цей період межа між людським і потойбічним світами стає особливо тонкою.У новому випуску «Пороблено» говоримо про Трійцю, русальний тиждень, клечання, тр
Поховані у Варшаві: діячі УНР, УПА, герої Крут та українська пам’ять у серці польської столиці
Наш випуск виходить у дуже символічний день, коли тіла голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії повернулися на рідну землю. Але це також привід згадати про те, могили скількох величних українців ще розкидано світами — і хто береже пам'ять про них і піклується про їхній гідний спокій.Сьогодні ми вирушаємо до Варшави, щоб поговорити про українську громаду, яка формувалася тут у І пол. ХХ
Вишиванка без міфів: символіка, ритуали, вірування довкола сорочки
«Зашифрований код нації» — красива фраза, яку з наближенням Дня вишиванки ми чуємо щодня по кілька разів. Але чи дійсно українці закодовували щось у вишивці? У новому випуску «Пороблено» говоримо про саму сорочку — одну з найважливіших речей в українській традиційній культурі, яка була з людиною від народження до смерті.Чому своя сорочка ближча до тіла і що означає “народитися в сорочці”? Чому спе
Як українці опинилися в Бразилії? Велика еміграція за океан
На межі ХІХ—ХХ століть тисячі українців вирушили за океан у пошуках кращої долі. Їхньою новою домівкою стала далека й незнайома Бразилія. Хто були ці люди? Чому вони наважувалися на таку ризиковану подорож? І як їм вдалося не загубити себе так далеко від дому?У новому випуску «Пороблено» разом із дослідницею української діаспори Оленою Владикою говоримо про українську еміграцію до Бразилії — одну
Викинути не можна лишити: вінтаж як ностальгія за втраченим і ресайклінг цінностей
За останні роки вінтаж став не лише модою на красиві деталі з минулого, а й способом думати про культуру, пам’ять і тяглість.Чому нас так тягне до речей з історією? Чию саме історію ми хочемо зберегти через них? І чи може вінтаж чинити опір культурній амнезії?У новому випуску «Пороблено» говоримо про вінтаж із Ляною Мицько — культурологинею, директоркою Львівського муніципального мистецького центр
Що ховається за одностроєм? "Пласт" від скаутингу до філософії життя
Скоб!Ні, це не таємниче заклинання, а привітання українських скаутів – пластунів, які 21 квітня святкували 114-у річницю своєї організації.У цьому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Тарасом Зенем – журналістом, генеральним директором телерадіокомпанії «ВЕЖА» та активним пластуном про Пласт і чому це значно більше, ніж просто «гурток для дітей». Коли скаутинг прийшов в Україну? Чим Пласт відрі
Навіщо мертвим Великдень, або чому "поховати й забути – це не про українців"
«У нас ніколи так не робили! Це все язичництво!» — саме з таких реплік щороку після Великодня починаються соцмережні суперечки про те, як “правильно” поминати померлих. Чи можна нести їжу на могили? Звідки взялися проводи, гробки і Радониця? Навіщо ці трапези на цвинтарі і що з цього насправді є частиною традиції?У новому випуску «Пороблено» разом з етнологинею Оленою Боряк говоримо про те, як жив
Символіка великоднього яйця: писанки, крашанки, мальованки, скробанки
Напередодні Великодня ми знову дістаємо барвники, віск, писачки або просто фарбуємо крашанки в лушпинні — і не завжди замислюємося, які культурні пласти стоять за цим процесом. В українській традиції великоднє яйце — це не просто святкова їжа чи красивий декор, а річ із дуже довгою історією.У новому випуску «Пороблено» говоримо про писанки, крашанки, скробанки і символіку обрядового яйця. 🥚Що ми з
Роми чи “цигани”? Походження, історія та головні міфи про ромів в Україні
Навколо ромів та їхньої культури досі існує надто багато міфів і упереджень — настільки стійких, що вони й сьогодні можуть обертатися переслідуваннями і мовчазною згодою суспільства на дискримінацію. У новому випуску «Пороблено» ми говоримо про ромів без екзотизації й без стереотипів — натомість із повагою до історії, пам’яті та реального досвіду громади.Гостя епізоду — Наталя Зіневич, кандидатка
Подорож єврейською кухнею: маца, форшмак, кашрут, пончики, пастрамі та (не)американські бейгли
Єврейська кухня — це не просто набір страв, а ціла система пам’яті, правил, символів і смаків, що формувалася століттями. Вона виростає з релігійних приписів, досвіду діаспори, локальних адаптацій і постійних культурних взаємовпливів. У ній їжа майже ніколи не буває “просто їжею” — вона нагадує, пояснює, об’єднує і розповідає історію.У новому випуску «Пороблено», напередодні Песаха, говоримо з Льо
Історична демографія та повсякдення у часи Гетьманщини: як українці жили, працювали і дбали про себе
Чи правда, що колись в українських сім’ях було по десятеро дітей? Як громада ставилася до розлучень і як регулювала дошлюбні вагітності? Наскільки викривленими є наші сучасні уявлення про традиційне домодерне суспільство?У новому випуску «Пороблено» говоримо з істориком Ігорем Сердюком — доктором історичних наук, професором Київської школи економіки, лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка
Оспівана шпана українських міст: міські бешкетники, яких полюбила історія
Чому образ міського хулігана так привертає увагу? Як із маргінала народжується яскравий культурний герой — дотепний, стильний, “свій”, такий, якого хочеться наслідувати?У новому випуску «Пороблено» говоримо про романтизацію маргінальних спільнот у міській культурі початку ХХ століття. З’ясовуємо, як створюється та еволюціонує образ батяра, махабунди, марвіхера чи інших представників вулиці. Розбир
Почути жіночі голоси історії: як мріяли, діяли і гуртувалися українські жінки 100 років тому
Личаківське кладовище — це не лише простір тиші й пам’яті, а й жива історія міста. У новому випуску «Пороблено» говоримо про жінок, які творили українську культуру, політику, науку й мистецтво — і чиї імена варто вимовляти вголос не лише 8 березня.У цьому випуску разом з історикинею і гідесою Ганною Гошко згадуємо тих, хто ламав суспільні обмеження, формував інтелектуальне середовище та розширював
Сакральне в житті українського війська: ритуали, нова міфологія, переосмислення традицій
«Не останній, а крайній», заборона прощатися, позивні для машин і звичка довіряти інтуїції – ось лише деякі особливі практики, які поширені у сучасному війську.Навіщо проходити ініціації — навіть такі радикальні, як закопування живцем? Що насправді означає побратимство сьогодні? Чи правда, що немає атеїстів на війні?У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва говорить із Русланом Халіковим, релігі
Право на пам'ять і влада над померлими: як створити нову культуру пам'яті в Україні
Пам’ять про загиблих — одна з найболючіших і водночас найважливіших тем.У новому випуску «Пороблено» говоримо з Антоном Лягушею – істориком, кандидатом історичних наук, дослідником публічної історії та пам’яті, викладачем Київської школи економіки – про те, як держава й суспільство вчаться говорити новою мовою пам’яті у часи війни.У цьому епізоді Дар’я Анцибор і Антон Лягуша прагнуть з’ясувати:Як
Прихована еротика в піснях і обрядах: "стрибати в гречку", "напувати коня", "ламати калину". Сороміцький фольклор з Михайлом Красіковим
Що насправді означає “впіймати облизня” і як “тече” сковорідка? Навіщо товчуть мак, розтирають коноплі й “замочують фартух”? Чи може сороміцький фольклор обходитися без матюків та як зчитувати не завжди прозорі натяки в народних піснях і обрядах?У новому епізоді подкасту «Пороблено» говоримо про те, що довгий час лишалося на маргінесі досліджень — сороміцький фольклор. Наш гість — Михайло Красіков
Як полювали і полюють українці: кодекс честі, одеколон від кабанів, Чорнобиль, звичаї та мисливські усмішки
У традиційній культурі мисливство було складною системою знань, правил і заборон, способом співіснування з лісом, а не його підкоренням. Хто мав право полювати? Де пролягає межа між мисливцем і браконьєром? Чому досі мисливців вважають забобонними?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про традиційне полювання як історико-культурне явище. Наш гість – кандидат історичних наук, провідний нау
Незабуті злочини, або трукрайм старого Львова: журналіст Франко, справа Ґорґонової, суд як вистава
Чому нас так притягують кримінальні історії — навіть ті, що сталися понад сто років тому? Чому ми знову й знову повертаємося до гучних убивств, судових процесів і постатей злочинців та їхніх жертв, шукаючи відповіді, яких давно немає в архівах, але які живуть у міських легендах і фольклорі?У новому випуску подкасту «Пороблено» ми вирушаємо на Личаківський цвинтар — простір пам’яті, де поруч із вид
Русь не Київська, а Данило не Галицький: історичні міфи, які нам нав’язали
Чи справді Київ — «мать городов руських»? Чому Данило – не Галицький? Як з’явилися поняття «Малоросія» та «Новоросія» — і чому вони досі працюють як політична зброя?У новому випуску подкасту «Пороблено» Анна Ніколаєва говорить з істориком, публічним інтелектуалом і головою Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим про те, як формуються історичні міфи — і які вони мають реа
Роми і що ми про них (не) знаємо: ім'я Зеленський, культ золота, поминальні обходи, метрові паски
Роми – одна з найбільш стигматизованих спільнот, попри те, що століттями живуть поруч з українцями. Ми часто знаємо про них із новин чи оповідок, але рідко – зсередини.Новий епізод подкасту «Пороблено» присвячений ромській традиційній культурі. Разом із Наталею Зіневич – кандидаткою історичних наук, головною редакторкою медіа «Погляд» говоримо, як у ромських громадах влаштоване життя від народжен
Борделі старого Львова: вплив проституції на місто, контрацепція, культура інтиму
Львів часто уявляють містом кави, кам’яниць і шляхетних салонів. Втім, за фасадами респектабельних будинків, у провулках і на околицях міста існувало інше, нічне життя — з червоними ліхтарями, легальними борделями, чіткими правилами й не менш суворими заборонами.У новому випуску подкасту «Пороблено» разом із гідесою та історикинею архітектури Тетяною Казанцевою говоримо про історію проституції у
Йордан, Водохреща, Богоявлення: чи купалися українці в ополонці та як проводжали свята?
«А що третій празник — святе Водохреще…» — співається у відомій колядці. Саме Водохреще ставало межею, що відділяла сакральний період від буденного. Після Йордана починалося повернення до звичайного життя.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо, як насправді завершували різдвяно-новорічні свята в традиційній українській культурі:💦Які звичаї, крім освячення води, відомі в цей день?⭐️Як прога
Маланка в колі європейських традицій: крилаті ведмеді, троянський кінь, посвята у військо
Маланка та її європейські родичі — карнавал, рядження і маски, які об’єднують Україну з усією Європою.«Наша Маланка неробоча, на ній сорочка парубоча!»Останніми роками Маланка переживає справжнє відродження: про неї знімають фільми, пишуть репортажі, їздять дивитися в села і міста. Але чи справді Маланка — унікальне українське явище? Чи має вона карнавальних «родичів» в інших країнах Європи?У ново
Давні обряди водіння кози, коня, журавля і святкові рядження: символіка і значення
Навіщо українці водили козу? Чому на зимові обходи рядилися не у звичайні маски, а саме в тварин – козу, коня, журавля чи вола? І чому в цих ритуалах так багато сміху, антиповедінки, смерті й відродження?У новому випуску подкасту «Пороблено» Дар’я Анцибор і Анна Ніколаєва розбирають традицію водіння кози та інших обрядових тварин:🐐 Чому коза «помирає» і воскресає?🐎 Звідки взялися кінь, віл і кобил
Історія ялинкових іграшок: золоті горішки, радянські космонавти і Миколай-лісоруб
Цей епізод містить багато візуального матеріалу. Радимо також подивитися відео на YouTube і лишити там коментар, щоб позмагатися за книгу Марини Лук'янової: https://www.youtube.com/watch?v=68JN0JOrUQs👉 Команда “Пороблено” і Марися Рудська презентують міфічний календар із персонажами з різних куточків України. Календар можна придбати за посиланням: https://forms.gle/wDihHkjcwTPjY8nQ7Вартість –
Як запорожці зимували й святкували: Різдво, Новий рік і Водохреща
Різдвяний період для козаків було не лише святом, але й часом для серйозних політичних змін. Це було по-справжньому «демократичне Різдво», коли громада вирішувала свою спільну долю.У новому випуску «Пороблено» разом з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук і професоркою Запорізького національного університету — говоримо про те, якими насправді були різдвяно-новорічні ритуали
На перині чи на сіні… Як і де спали наші предки
👉 Команда “Пороблено” і Марися Рудська презентують міфічний календар із персонажами з різних куточків України. Міфічний календар можна придбати за посиланням: https://forms.gle/wDihHkjcwTPjY8nQ7Для слухачів "Пороблено" вартість до 27 листопада – 750 грн.Вартість після 27 листопада – 850 грн.Десятки подушок, ортопедичні матраци, “пам’ять форми”, шумодав і кондиціонер – усе це звучить дуже
Травма, що знищила традиційну культуру: вплив Голодомору на життя українців
Голодомор назавжди змінив поведінку й культуру українців. Він досі впливає на наші харчові звички. Як штучний голод назавжди перекреслив традиційну культурі та чому музей Голодомору на часі сьогодні говоримо з Катериною Лук'янець, кандидаткою історичних наук, заступницею завідувача відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів Національного музею Голодомору-геноциду.🌾 Що ми вкладаєм
Як будували українську хату: могорич майстрам, закладні жертви і священні дерева
Всюди гаразд, а вдома найліпше. У своїй хаті й угли помагають. Своя стріха – своя втіха. Якими обрядами й віруваннями супроводжувалося будівництво традиційної української хати? Які дії мали захистити родину й забезпечити її добробут у новій оселі? Говоримо про це з Романом Сілецьким – етнологом, доктором історичних наук, професором кафедри етнології Львівського національного університету імені Іва
Чим займалися на вечорницях: правда про українське дозвілля
Вечорниці, вечорки, досвітки, оденьки, супрядки, грища, бесідки… Ось далеко неповний перелік того, як називали вечірні зібрання молоді у різних місцях України. - Коли починали збиратися на вечорниці?- Як можна було потрапити у молодіжну громаду?- Чим насправді займалися довгими зимовими вечорами?- Як міська мода впливала на зібрання молоді та чи дійсно існувала антивечорнична пропаганда?Про все це
Коли традиція стає фейком: що не так з Берегинею, мотанкою і Днем хустки?
Те, що ви знали про українські традиції, може виявитися вигадкою 😲 Чи насправді лялька-мотанка – оберіг? Що наші предки закодували у вишивці? Може, виявиться, що і берегиня зовсім не оберігає? Чи потрібен нам День хустки? Хто і як може носити вінки, щоб це не виглядало шароварно? Звідки беруться ці історії та чому вони так швидко поширюються у нашому просторі?У новому випуску «Пороблено» етнологин
Ті, хто тримають зв'язок між світами: шаманізм від Алтаю до українських Карпат
Хто такі шамани — містичні провідники між світами чи звичайні практики з глибоким знанням людської психіки? Звідки походить саме слово «шаман» і чому воно стало універсальним для опису різних духовних практик — від Сибіру до Амазонії? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з релігієзнавцем Віталієм Щепанським — кандидатом філософських наук і автором телеграм-каналу «Обранці духів». Розбира
Як українці хрестили дітей: вибір імені та кумів, обереги, бабина каша
Хрестини — одна з найважливіших подій у традиційному житті української родини. Це не просто християнський обряд, а ціла система звичаїв і вірувань, пов’язаних із народженням нової людини. Хто міг стати кумами, чому немовля несли до церкви через відчинене вікно, навіщо брали кожух і чому на святі обов’язково мала бути каша?Гостя нового випуску «Пороблено» – етнологиня, докторка історичних наук, авт
Придорожні хрести: обітниці та обереги в традиційній культурі
Придорожні хрести – один із найпомітніших, але водночас найменш осмислених елементів українського ландшафту. Ми звикли бачити їх уздовж доріг, на роздоріжжях чи біля полів, але чи замислювалися, навіщо їх ставлять і що вони означають? У новому випуску «Пороблено» ми говоримо про символіку придорожніх хрестів та маркування особливих місць загалом:- Коли й де встановлюють фігури?- Що таке обрік?- Чо
Секрети Личакова: символіка надгробків, вкрадені пам’ятники та посмертні фотосесії
! Радимо все ж дивитися, а не слухати цей епізод, бо він має багато важливого візуалу. Також ви можете виграти тематичний номер “Локальної історії” про некрополі за коментар під нашим відео:https://youtu.be/XZjGpb7X5rw Личаківський цвинтар — це не просто місце спочинку, а справжній музей під відкритим небом, де кожен пам’ятник розповідає свою історію. Тут, серед понад 400 тисяч надгробків, захован
Мультикультурна УПА. Чому іноземці приєднувалися до Української повстанської армії?
Безперечно, тягар боротьби за незалежність у першу чергу лягає на тих, хто планує жити у цій країні. Втім, нерідко їм на допомогу приходять представники інших національностей. В Українській повстанській армії, як і зараз у Силах Оборони, так само були іноземці. У 130-му епізоді “Пороблено” Ярослав Коретчук – історик, краєзнавець, дослідник історії визвольного руху – розповідає про тих, хто ставав
Побратим — хто він? Давня традиція у сучасному війську
Традиція побратимства має глибоке коріння в українській культурі — від казок і козацького війська до практик в УНР і УПА. Сьогодні вона знову набуває особливого значення у війську: у мовних практиках, ритуалах ініціації, повсякденному побуті та навіть у магічному мисленні. До Дня захисників і захисниць України публікуємо спецвипуск, який раніше був доступний лише для наших патронів. Про те, яким є
Як починався туризм: лижна революція в Карпатах, пляжі Криворівні, винні басейни Поділля
Карпати сьогодні — популярний напрямок для відпочинку, але історія гірського туризму сповнена несподіванок. ⛰ Хто першим став на лижі і як на це реагували місцеві? ⛰ Як виглядали перші спа-курорти й купальна мода сто років тому? ⛰ Що було головною причиною їздити в Карпати й на Дністер? ⛰ Як виявлялася етнічна сегрегація в ті часи та які курорти мали виражену орієнтацію на українців?У новому випус
Ритуальні обрізання, обмивання й зашивання, або як українці святкують ювілеї
🎂 Чи святкували українці дні народження в минулому? Чому 40 років вважають «небезпечним» ювілеєм, який зазвичай не відзначають? А де навпаки саме цей День народження справляють з особливими обрядами? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Михайлом Красиковим — фольклористом, етнологом, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «Харківський політехнічний інсти
Як дні тижня формували плин життя українців
Після дощику в четвер, сім п’ятниць на тиждень, у суботу на роботу, а в неділю на весілля… Які уявлення збереглися про кожен із днів тижня? Що радили робити в понеділок, а що категорично заборонялося в середу? Які з днів були настільки особливими, що уявлялися як персоніфіковані міфічні постаті? У новому епізоді подкасту «Пороблено» поговоримо про назви днів тижня та звичаї, які з ними пов’язані:Я
Шпигунські ігри Якова Макогона: від спецслужб до українського престолу
Від Остапа Бендера до афериста з Тіндера — історії шахраїв і пройдисвітів завжди захоплюють уяву. Та чи були свої авантюристи в українській історії? У цьому випуску ми говоримо про постать Якова Макогона — розвідника, мецената, претендента на «український престол» і водночас людину з втраченою українською ідентичністю. Наш гість — Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор Прикарпатського ун
Чому молодь не йде до армії? Погляд зсередини. Мирослав Борисенко про культуру військових
До Дня пам’яті захисників України ми підготували спеціальний випуск «Пороблено», де разом з офіцером ЗСУ, доктором історичних наук і професором Мирославом Борисенком обговорюємо особливості військової культури, питання рекрутингу та ветеранської політики:✔️ Хто народжений для війни? Чи правда, що криза рекрутингу — не лише українська проблема?✔️ Як масова культура та ЗМІ впливають на формування об
Домовики та інші невидимі сусіди: традиційні уявлення про охоронців дому
У цьому випуску «Пороблено» говоримо про тих, хто, за традиційними уявленнями, завжди мешкав поруч – у нашій хаті: під лавкою, за піччю чи у хліву. Домашні духи: хто вони насправді та як з’являються уявлення про них? Чого чекати від домовика, коли його краще задобрити, а коли варто остерігатися? Якими були образи домашніх охоронців у різних регіонах України – від годованців і зміїв до ласок та «хо
Ігри, бійки, лузання насіння: як раніше тусили, знайомилися і знаходили пару без Тіндера
У новому випуску подкасту «Пороблено» Анна Ніколаєва та Дар’я Анцибор запрошують у захопливу мандрівку молодіжними розвагами минулого. Ви дізнаєтеся, яким було дозвілля молоді в теплу пору: Коли та як саме починали збиратися «на вулиці»;✨ З якого віку та з якими ритуалами вступали до парубочої та дівочої громади;✨ Які обряди виконували, щоб приманити протилежну стать до свого кутка і до чого тут г
Усе про бандуру: від цехів до мобільних застосунків
У новому випуску подкасту «Пороблено» ми розкриваємо багатогранний світ бандури — одного з ключових символів української культури. Наша гостя — бандуристка, культурна менеджерка й популяризаторка інструменту Анастасія Войтюк. Разом із Дар’єю Анцибор вона розмірковує про еволюцію ролі музикантів попри історичні виклики та створення бренду бандури в Україні та у світі.Вмикайте наш новий епізод, щоб
Пантеон, якого немає: кладовище як дзеркало національної пам'яті та гідності
Чому в нас, українців, досі нема власного національного пантеону? Як найвідоміші кладовища — від Личаківського до Байкового — віддзеркалюють культурну пам'ять, шанування героїв і здатність пам’ятати про видатних співвітчизників? Чим наше ставлення до місць поховань різниться від європейського досвіду і що це каже про націю?У новому випуску подкасту «Пороблено» Анна Ніколаєва обговорила з культ
Як казка стала дитячою: інструкція до потойбіччя, баба Яга, чому Лисичка хитра, а дурень — не дурний
Було це за царя Панька, як Земля була тонка… Зачувши саме лише слово “казка”, потрапляєш у вир дитячих спогадів і неймовірних сюжетів. Сьогодні в “Пороблено” про специфіку казок і їхній зв’язок з міфами розповідає Олександра Бріцина – справжня зірка української фольклористики, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенни
Святий Ілля: повна колісниця легенд і вірувань
20 липня відзначається день святого пророка Іллі. У традиційній культурі саме з його ім’ям пов’язано багато важливих приписів і легенд, які ми згадаємо у новому епізоді “Пороблено”. Вмикайте, що дізнатися:⚡️ Хто такий Ілля в народному християнстві?⚡️ За що він відповідає і чим карає за непослух?⚡️ Яке ймовірне язичницьке коріння може мати? ⚡️ Якому транспорту надає перевагу Ілля?⚡️ До чого тут бли
Давні методи та історія рибальства: як ловили рибу в ополонках та під водою?
Риболовля – це більше ніж просто хобі чи спорт. Для величезної частини людей це особливо теплі спогади про дитинство чи юність, а ще це справжня українська медитація та перезавантаження. Вона настільки важлива, що в 1995 році вийшов підписаний президентом указ “Про День рибалки”, щоб відзначати свято в другу неділю липня.Про те, як в Україні раніше ловили рибу, розповідає Сергій Сіренко — етнолог,
Історія традиційного прання і прасування: попіл, жлукто, гало й качині лапки
Попіл, глина, качині лапки, мідний купорос… Ні, це не рецепт приворотного зілля, а стандартний перелік того, що могло згодитися для прання. У новому епізоді “Пороблено” етнологиня Зоряна Ципишева ділиться секретами традиційного побуту українців:🪣 Як доглядали за одягом до появи пральних машинок, прасок і відпарювачів? 🧺 Скільки часу займав цей процес і з яких кроків складався? 🪣 Що таке жлукто? 🧺
Святий рибалка та небесний ключник: свято Петра й Павла в народній традиції
✨ Цей випуск “Пороблено” виходить у співпраці з брендом “Катря”.Це магазин реплік традиційного одягу із сучасних тканин. Купуючи їхні відтворені речі, ви не просто продовжуєте традицію, але й робите це етично, долучаючись до руху за збереження автентики. Замовляйте собі та на подарунок близьким одяг від бренду “Катря” з нашою знижкою POROBLENO15 до 30 червня:https://katrya.com.ua/ua/index / katry
Обличчя міста — в руках громади: як відновлювати, переосмислювати й навчати цінувати спадщину
Чи помічаємо ми красу навколо себе? Чи завжди усвідомлюємо важливість тієї чи іншої споруди чи її деталей? Навіщо взагалі перейматися збереженням дерев’яних дверей чи радянських мозаїк? Чому історична спадщина – це про інвестицію в майбутнє та у власну самобутність? Про те, як ініціатива небайдужої людини може вплинути на місто і підхопитися, щоб перерости у справу життя, ми поговорили з громадськ
Таємні знання про ягоди: журавлина у вуха, королева чорниця, пожертви, плетіння дерев, пологи у лісі
Малина, чорниця, журавлина, лохина та інші ягоди посідають важливе місце не лише на наших тарілках, але й у традиційній культурі. Сезонний збір ягід має свої особливості. Він оповитий специфічними ритуалами й віруваннями, а ягоди здавна відомі своїми лікарськими властивостями. Про секрети ягід сьогодні розповість дослідниця традиційного збиральництва, кандидатка історичних наук Алла Дмитренко:🫐 Ко
Ламати калину, дати дуба, стати тополею: що символізують дерева в українській традиції
✨ Цей випуск “Пороблено” виходить у співпраці з брендом “Катря”. Це магазин реплік традиційного одягу із сучасних тканин. Купуючи їхні відтворені речі, ви не просто продовжуєте традицію, але й робите це етично, долучаючись до руху за збереження автентики. Замовляйте собі та на подарунок близьким одяг від бренду “Катря” з нашою знижкою POROBLENO15https://katrya.com.ua/Рослини займають особливе місц
Більше ніж члени сім'ї: що можуть розповісти місця поховання домашніх улюбленців
Сьогодні нам складно уявити свої життя без котів, собак та інших домашніх улюбленців. Вони займають особливе місце у нашому серці, тому прощання з ними теж стало своєрідним ритуалом. Ми запросили доктора біологічних наук Леоніда Горобця поговорити про кладовища домашніх тварин і розпитати: 🐈 Що можуть розповісти рештки домашніх тварин?🐕 Кого заводили в часи Київської Русі? 🐈 Коли з’являються кладо
Лицарі, вічні парубки, пірати та характерники. Який козацький міф нам потрібен?
Характерники існували насправді, сережку у вусі проколював останній живий чоловік у родині, козаки ніколи не одружувалися, а жінкам не було місця на Січі. Що з цього правда, а що вигадка? Навколо українських козацтва сила-силенна міфів, розібратися з якими ми запросили відомого історика Олексія Сокирка. Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися: Які міфи тягнуться ще зі школи?З кого змальовували образ ко
Крізь терни до глядачів: театр як новий тренд і колективна терапія. Пояснює Ростислав Держипільський
З початку повномасштабного вторгнення українська культура, зокрема театральне мистецтво, переживають ренесанс. Про феномен українського театру сьогодні говоритимемо з Ростиславом Держипільським – відомим режисером, актором, народним артистом України, генеральним директором-художнім керівником Франківського драмтеатру та лауреатом Шевченківської премії.🎭 Що змушує людей утворювати довжелезні черги
Все, що ви боялися спитати про УПА: Волинська трагедія, співпраця з німцями, стосунки з євреями
Діяльність УПА досі оповита міфами та спекуляціями, з якими українські історики борються і сьогодні. Якщо ви досі маєте сумніви щодо правильності перейменування вулиць на честь Степана Бандери та Романа Шухевича, бо вони буцімто співпрацювали з нацистами, і хочете розібратися, що сталося на Волині, вмикайте наш новий епізод. Розвінчувати міфи довкола УПА нам сьогодні буде допомагати історик Яросла
Світ українських прикрас: від ґерданів і дукачів до алюмінієвих перснів та венеційських пацьорків
У новому випуску “Пороблено” розкриваємо тему українських традиційних прикрас. Для цього ми запросили Володимира Щибрю – етнолога, колекціонера і кандидата історичних наук. Анна Ніколаєва розпитала нашого гостя:Чому вважалося, що дорослим жінкам недоречно носити багато прикрас? Коли і хто міг одягати вінок?В якому віці та кому проколювали вуха?💍 Хто виготовляв та де купували аксесуари?📿 Про що мож
