Цей хіт
Подкаст «Цей хіт» досліджує, що робить пісню хітом, а мелодію — вічною. Музикознавиця Катря Гончарук аналізує різні твори — від поп-легенд до оперних арій і симфоній. Кожен епізод присвячено розбору музики та причин її популярності. Подкаст створено Радіо Культура.
Епізоди
Квартет №4 Бориса Лятошинського. Неофольклоризм проти соцреалізму.
Послухаємо, як композитор переосмислює народну пісню і працює з куплетністю. Дізнаємося, що таке «тоніка Лятошинського» і як на його музику впливав соціально-політичний контекст.
«Місячне сяйво» Клода Дебюссі. Музика, яка не розповідає історію, а вчить дивитися.
Дізнаємося, як виник імпресіонізм у музиці, як Дебюссі малює у паузах та завислих акордах і де насправді відбувається найважливіше.
Гавот №7 Віктора Косенка. Поєднання європейської форми та української лірики.
Послухаємо, як композитор продовжує традицію Лисенка, поєднуючи старовинні європейські сарабанди, менуети та гавоти з українськими фольклорними наспівами.
Чакона Іогана Себастьяна Баха. Віртуозна майстерність перетворень.
Як із восьмитактової гармонічної формули виростає цілий всесвіт варіацій? Слухаємо гітарну інтерпретацію чакони з Партити №2 і розшифровуємо музично-риторичні фігури.
«Ранок» та «В печері гірського короля». Від мемів і реклами до ранків наших понеділків.
Розбираємо, як одна й та сама інтонація може звучати пасторально або гротескно, і чому для Едварда Ґріґа важливі не мелодичні сюжети, а сам процес музичної побудови.
Серенада миттєвостей» Валентина Сильвестрова. Поворот від експериментального аванґарду до простоти й гармонії.
Почуємо, як паузи, відтінки і дихання створюють крихкі миттєвості, де тиша стає продовженням музики.
Прелюдія №4 Фридерика Шопена. Як вмістити драму всього в 24 тактах.
Розшифровуємо барокові інтонації смерті та розбираємо виконавські пастки – що найважче для піаніста в цьому творі.
Рондо Дмитра Бортнянського. Музика європейського масштабу XVIII століття.
На прикладі Сонати до мажор розберемо головні риси музичного класицизму і проведемо паралелі з Боккеріні та Моцартом і пояснимо, чому росія не може привласнити постать українського композитора.
«Весна» з циклу «Пори року». Один із найвпізнаваніших музичних треків у світовій культурі.
Послухаємо його «як уперше», звертаючи увагу на форму, інтонації та семантику. Що таке бароковий ефект «краденого часу» та як Антоніо Вівальді музично передав спів пташок і весняну грозу?
Золотий обруч. Історичний епос і модерністична музична мова
Говоримо про те, як Борис Лятошинський творив новий музично-драматичний театр усупереч вимогам «соцреалізму» 1920-х, і чому саме ця опера формує український оперний канон сьогодні.
Summertime. Золотий стандарт джазової інтерпретації, який насправді є оперною арією
Говоримо про синтез джазу, блюзу й опери в «Порґі і Бесс» Джорджа Ґершвіна та про те, як зберегти баланс між оперною школою і джазовою свободою.
Тангейзер. Лейтмотиви Вагнера – це майже як слухати кіно без екрана
Розповідаємо легенду Тангейзера, орієнтуємося в сюжеті опери й ловимо музичні «пасхалки» від композитора, заховані для найуважніших в увертюрі.
Катерина. Реалізм і психологічна драма у дусі італійського веризму
Аналізуємо стиль Миколи Аркаса й порівнюємо «Колискову» Катерини з трагічним фіналом «Мадам Баттерфляй» Пуччіні – як Чіо-Чіо Сан стала італійською Катериною.
Севільський цирульник. Коли оперна арія стає поп-хітом
Як Каватина Фігаро звучить у рекламі, мультфільмах і голлівудському кіно – і що таке оперна швидкомовка «по-россінівськи». Розбираємо феномен музики, яку впізнають навіть ті, хто ніколи не був в опері.
«Тарас Бульба». Перша українська історико-епічна опера з європейською музичною драматургією
Новаторські вокальні амплуа, психологізм рівня Верді та спроби радянської цензури змінити смислові акценти в опері Миколи Лисенка. Дізнайтеся, що робить Арію Остапа справжнім культовим хітом.
«Кармен». Найпровокативніша опера ХІХ століття.
Говоримо про новий тип жіночого образу і мелодію «Хабанери», яка зваблює вже понад століття. Як у нотах звучить мова флірту і як Жорж Бізе зашифрував долю Кармен в інтонаціях та ритмах.
Тоска. Еталон «пуччінівського стилю» і справжнє випробування для вокалістів
Чому Арія Каварадоссі вважається однією з найскладніших у теноровому репертуарі – і хто впорався з нею переконливіше: Василь Третяк чи Лучано Паваротті? Порівнюємо інтерпретації й говоримо про вокальну драму Пуччіні.
Травіата. Одна з найкращих опер для першого знайомства з жанром
Як Арія Віолетти зазвучала у фільмі «Красуня», що мають на увазі, коли говорять про «вердіївський музичний реалізм», і чому романтична опера виявляється такою складною для сучасних постановок.
Запорожець за Дунаєм. Українська відповідь на європейську оперу-буфа.
Розшифровуємо комічні прийоми в Дуеті Одарки та Карася й говоримо про те, як працює гумор в класичній опері. Також згадуємо радянські цензурні втручання в оригінал опери Семена Гулака-Артемовського і як це змінювало сенси.
Коло млина калина: афро-карибський ґрув, фанк-хорни і нецнотлива гаївка
Про українську народну пісню у виконанні ВІА Візерунки шляхів: афро-карибський ґрув, фанк-хорни і нецнотлива гаївка.
Несе Галя воду і Бодай ся когут знудив: акустичний фолк та кантрі 70-х, «занадто українська музика», мелодика, як у Gorillaz.
Про українські народні пісні у виконанні Тріо Маренич: акустичний фолк та кантрі 70-х, «занадто українська музика», мелодика, як у Gorillaz.
А ми удвох: любовний трикутник, фанк-хорни і хітовість.
існю Олександра Зуєва на вірші Володимира Кудрявцева у виконанні ВІА Калина: любовний трикутник, фанк-хорни і хітовість.
Клич мене: модний жіночий альт, фанковий гук і коломийка.
Про пісню Бориса Монастирського на слова Олександра Вратарьова, виконують Світлана Родіонова та ВІА Ватра: модний жіночий альт, фанковий гук і коломийка.
Квіти говорять: перший український рок-н-рол, цензура і дух свободи.
Про пісню Мирослава Скорика на слова Миколи Сома. Виконує Людмила Невзгляд у супроводі Інструментального ансамблю Пилипа Бриля: перший український рок-н-рол, цензура і дух свободи.
Дівчино мила: ґрув, коломийка, джаз-рок і фанк.
Про українську народну пісню в аранжуванні ВІА Водограй: ґрув, коломийка, джаз-рок і фанк.
Чарівна скрипка: стиль Поклада, баладність, інтонації lamento.
Про пісню Ігоря Поклада на вірші Юрія Рибчинського. Виконують Ніна Матвієнко та Оркестр Українського радіо: стиль Поклада, баладність, інтонації lamento.
Три трембіти: пісня не про трембіти, солодкий соул 80-х і незабутній баритон молодого Іво.
Про хіт Мирослава Скорика на слова Олександра Вратарьова. Виконує Іво Бобул: пісня не про трембіти, солодкий соул 80-х і незабутній баритон молодого Іво.
Як я люблю тебе: прог-рок, арія з речитативом, естрада і танго.
Про пісню Ігоря Поклада та вірші Дмитра Луценка. Виконують український естрадний вокально-інструментальний ансамбль Крок та Лідія Відаш: прог-рок, арія з речитативом, естрада і танго.
Червона рута: вестерн, «Рожева пантера», кантилена і гуцульський фольклор.
«Червоній руті» 55! Пісня Володимира Івасюка у виконанні українського естрадно вокально-інструментального ансамблю Смерічка, солісти — Василь Зінкевич і Назарій Яремчук: вестерн, «Рожева пантера», кантилена і гуцульський фольклор.
Намалюй мені ніч: нова щирість і відвертість, свінг і Scorpions.
Про пісню Мирослава Скорика на вірші Миколи Петренка. Виконує вокальний жіночий квартет і інструментальний ансамбль під керівництвом Мирослава Скорика, солістка — Любов Чайковська: нова щирість і відвертість, свінг і Scorpions.
Черемшина: оперне mezzа voce, джазовий потенціал і політ у космос
Про пісню, яку 60 років тому написав Василь Михайлюк на вірші Миколи Юрійчука. Виконують Дмитро Гнатюк та інструментальний ансамбль Леоніда Зайдермана: оперне mezzа voce, джазовий потенціал і політ у космос.
