СИРЕНА
Подкаст «СИРЕНА» від «Ґрат» документує досвід українців під час повномасштабної війни. У випусках звучать голоси людей з різних куточків країни: на зруйнованих подвір’ях, у таборах для біженців, під час евакуації, в очікуванні звільнення близьких з полону. Також фіксуються свідчення про російський полон і реконструюються версії реальності, в яких Росія тримає людей в ув’язненні. Це проєкт про нормалізований надзвичайний стан і голоси, що скорочують дистанцію до безпосереднього досвіду.
Епізоди
«У нас не лякливі люди». Запоріжжя звикає до антидронових сіток та КАБів за розкладом
Влітку 2026 року на мостах і на кінцевих зупинках у Космічному та Шевченківському районах Запоріжжя почали натягувати антидронові сітки, бо прифронтове місто потерпає від атак численних FPV-дронів. Росіяни також посилили обстріли КАБами і балістичними ракетами (віднедавна і північнокорейськими), а також різними модифікаціями безпілотників. Місцеві кажут
Людині як істоті не притаманно не впливати на своє життя. Влад Іскра про забобони у полоні, час, пам’ять і повернення на свободу
У другій частині розмови Іскра розповідає про виклики російського полону для людської свідомості та про своє звільнення. Колишній військовополонений пригадує особливості тюремної пропаганди та роботи пам’яті в інформаційному вакуумі, розповідає про відчуття часу без календаря та утворення побутових забобонів. Розказує і про тюремні перевірки на дотриман
«Почесний зелений коридор». Влад Іскра про службу, обман під час взяття у полон та його умови від Оленівки до Мордовії
Колишній військовополонений Владислав Журавльов з позивним Іскра — захисник Маріуполя з 501 окремого батальйону морської піхоти. На його звільнення чекали 4 роки й 1 місяць. В першій частині його розповіді про російський полон Іскра пригадує, як вирішив іти до лав ЗСУ 2017 року, як його підрозділ під Маріуполем зустрів розширення фронту в 2022 році та п
«Щоби вмирали не люди, а дрони». Акція протесту в Києві проти відставки міністра оборони Федорова
На площі Франка у Києві з самого ранку 16 липня зібрались кілька тисяч людей, аби висловити незгоду з несвоєчасною відставкою міністра оборони Михайла Федорова. Анонсована буквально пізно ввечері напередодні, акція відбулася в багатьох українських містах. Вона була покликана привернути увагу Верховної Ради перед виходом на канікули, адже у цей день вона
«Вимагаємо звільнення перших». Акція за чіткі терміни служби
Чергова акція за чіткі терміни служби у Києві стала реакцією на нові контракти, умови відстрочок та програму трансформацій у силах оборони, затверджені урядом у середині 2026 року. Акція проходила на День батька, 21 червня, а деякі з жінок, котрі чекають своїх близьких з війни, взяли з собою й дітей. У них були плакати зі слоганами на зразок: «Мій тато
Я перша прийшла – я остання піду. Зустріч звільнених з російського полону на трасі та засновниця руху
У 2022 році засновниця руху, який зустрічає на півночі України автобуси зі звільненими з полону, вперше вийшла на трасу: не могла сидіти вдома у той день. Наступного разу з нею вийшли ще шестеро людей, стояли з двома прапорами, а далі почали приєднуватись усе більше небайдужих. Син засновниці руху пробув у полоні 1317 днів: його звільнили лише 2025 року
«Доброзвичайність — етичне поняття, яке не мають визначати аморальні люди». Акція проти оновленого проєкту Цивільного кодексу
Травень 2026 року відкривають протести по всій країні. Подібно до літа 2025 року, люди знову обурені діями Верховної Ради, яка проголосувала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Правозахисні, громадські організації, прогресивні депутатки заявляють, що документ намагаються прийняти поспіхом без адекватного обговорення у суспільстві. Коаліц
Працюємо, поки не попадаємо. Важка зима 2026 позаду
За цю зиму в Україні ми пережили багато ворожих атак і пов’язаних з ними побутових проблем. Тисячі будинків були без опалення, дуже обмежене постачання електрики, незліченні аварії на обладнанні, тепломережах: численні інфраструктурні втрати. У цьому епізоді зібрали голоси людей, залучених до щоденної та аварійної роботи критичної інфраструктури – у міс
«Джерелом влади є люди з картонками». Акція проти скасування незалежності антикорупційних інституцій
Другий день площа біля театру Франка у Києві наповнюється невдоволеними людьми, які протестують проти скасування незалежності НАБУ і САП. Переважна більшість із них — це молодь з картонками, на яких вони пишуть свої лозунги, часто роблять це вже прямо на площі. Документуємо протест проти закону 12414, який раптово виник на порядку денному Верховної Ради
А потім пауза. Про ніч обстрілів у Солом’янському районі
17 червня 2025 року, Київ: Маргарита, Світлана, Юрій, Гоша, Ірина, Денис, Ігор, Валентин, Оксана та інші солом’янки й солом’яни розказують «Ґратам» про свій досвід після ночі обстрілів, розгрібають завали й несуть допомогу для сусідів, стримуючи емоції й лайку. Сиділи у ванні, будинок тремтів від «бабахів» і зрештою почав руйнуватися від удару російсько
Таке побачити вживу
Наприкінці травня 2025 року проходив найбільший досі обмін військовополонених та цивільних заручниць і заручників між Україною та Росією. Протягом трьох днів з російської неволі повернули тисячу українських громадян. На місці обміну працює журналістка «Ґрат» Тетяна Козак: рідні військовополонених розповідають їй про свої пошуки та надію побачити серед з
Напхані в один стакан. Максим Буткевич про звільнення
Правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений Максим Буткевич розповідає про те, як у російському полоні його засудили за воєнний злочин, якого він не скоював, і як відбувалося звільнення з полону. У третій і фінальній частині інтерв’ю виданню «Ґрати» Максим також змальовує слідчий квазіексперимент із ним, розказує про реальні свідчення потер
Орвелівське двоємислення. Максим Буткевич про полон
У другій частині інтерв’ю виданню «Ґрати» правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений Максим Буткевич описує, як він проходив через допити росіян у полоні, як його змушували зізнатися в злочині, якого він не скоїв, та сфабрикували кримінальну справу проти нього. Розказує про те, як до луганського СІЗО, де його утримували разом і
Здоровєнькі булі. Максим Буткевич на волі
Усі ми чекали Максима з полону понад 2 роки, і ось цей момент настав. Нарешті редакції «Ґрат» вдалось поспілкуватися зі звільненим військовим та правозахисником. У першій частині нашої розмови Максим Буткевич розповідає, як вирішив іти до війська, де отримав перший бойовий досвід та як потрапив у російський полон. Каже, що “взяв до рук калаша”, бо це бу
Максим Буткевич повернувся з полону: тізер
Незабаром у подкасті СИРЕНА вийде інтерв’ю з колишнім військовополоненим правозахисником Максимом Буткевичем. Він розповів нам, як пішов до війська та як потрапив у полон, про співкамерників та слідчих, про читання розумних книг на зоні й очікування на звільнення.
«Гроза була як кулак, а тепер через хату людей нема.»
5 жовтня російська ракета «Іскандер» влучила в магазин-кафе у Грозі – невеликому прифронтовому селі у Куп'янському районі Харківської області. У цей момент близько 60 людей зібралися там на поминки за місцевим військовослужбовцем. Загинули 59 людей. Журналіст «Ґрат» приїхав у Грозу наступного дня аби поговорити з місцевими про те, як вони переживають цю
«Все місто побите: як не дах, то вікна». Життя у прифронтовому Лимані
Минулого року лінія фронту двічі пройшла через Лиман — невелике містечко на Донеччині. У травні його окупували росіяни і вже у жовтні звільнила українська армія. За оцінками мерії, під час боїв місто було зруйноване на 80 відсотків. Наразі фронт ще близько, але в Лимані лишаються жити близько 5 тисяч людей. У новому епізоді подкасту СИРЕНА лиманці розпо
Частина півдня йде під воду. Евакуація затоплених
Журналісти видання «Ґрати» Стас Юрченко та Любомира Ремажевська працюють у Херсоні. Після підриву дамби Каховської ГЕС надзвичайні служби та волонтери проводять евакуацію людей і тварин. Тим, хто чекають у важкодоступних місцях, скидають питну воду з дронів. Врятовані розповідають про пережите. Зооволонтерки з невеликої ініціативи приїхали з Одеси з кіл
Ціль: діти? Розбір завалів в Умані
Журналісти видання «Ґрати» спілкуються з постраждалими і свідками на місці російського ракетного удару в Умані. Поки розбирають завали зруйнованої багатоповерхівки, Максим Каменєв та Стас Юрченко говорять із рятувальниками та з уцілілими, які розповідають, що сталося під час обстрілу. Також вони дякують сусідам та волонтерським організаціям, котрі миттє
Піонертабір для дорослих. Як росіяни викрадали людей у Херсоні
Під час окупації Херсона російські військові та спецслужби тримали у полоні сотні місцевих. Вони викрадали людей з дому та з вулиці, й облаштовували катівні у херсонських ізоляторах. Цей випуск – про те, як росіяни намагались встановити владу та схиляти до співпраці через насилля та залякування. Потерпілі розповідають журналістові Олексію Аруняну, що до
У нас у всіх провал у пам’яті. Чорнобаївка в окупації
Чи очікували чорнобаївчани війни? Що робили, коли додому дістався наступ російських військ? Чому не виїхали з Чорнобаївки, попри обстріли та окупацію, як жили усі ці місяці – вони розказали «Ґратам» після звільнення села під Херсоном, котре за час війни стало мемом в українському інтернеті та символом невдач росіян.
Продюсерка Анна Кравець
Матеріал Олек
Таких почуттів у мене ще не було і, певне, вже не буде
Що говорили одне одному херсонці, котрі лишилися в місті, замість привітання? Що робити, коли розморожуються холодильники? Журналіст Олексій Арунян відвідав щойно звільнений Херсон. Херсонці розповідають йому, як пережили 8 місяців окупації в очікуванні. Про страх і недовіру, гуманітарну ситуацію, харчі й валюту, виживання і надію. Як раділи і святкув
Все йде під нуль. Евакуація
Журналіст і фотограф Стас Юрченко на початку осені знімав евакуацію з Донеччини. Обов’язкову для всіх, її допомагають організувати держава та місцеві служби. Однак багато хто з місцевих не хочуть, або бояться виїздити в евакуацію. Рідний дім, хай може й холодний та посічений снарядами, часто здається більш звичним і безпечним, ніж стрибок у невідоме. Ч
Наші серця великі. Роми тікають від війни на Закарпаття
Більшість українських ромів проживають на Закарпатті. Вже півроку як сюди ж тікають від війни сотні ромських сімей із зони бойових дій. Ромські переселенки та переселенці скаржаться, що дорогою стикаються з дискримінацією: волонтери відмовляються надавати їжу, а провідники не пускають до потягів. Журналіст «Ґратів» Олексій Арунян вирушив на Закарпаття,
Ніби чисті руки, а бруд все тече й тече. Маріуполь
Багато з нас намагаються уявити, як воно – бути у Маріуполі зараз. Уяви бракує, нафантазувати таке здебільшого важко, фото легко сплутати з Алеппо після російських бомбардувань, або з містами часів Другої світової.Фотограф «Ґратів» Стас Юрченко зустрівся із біженцями з Маріуполя у Запоріжжі та розпитав про те, що вони пережили. Люди відходять від жахіть
