Локальна історія
Інтерв'ю про українську історію. Те, що не потрапило до шкільних підручників чи університетських курсів. Від палеоліту до сучасності.
Епізоди
Степовий фронтир і запорожці: коли та як козаки стали потугою || За порогами
Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали о
Ми пропустили цю революцію? Чому СРСР ховав від нас 1848 рік. Україна — це Європа | Нащо читати
Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наши
Русь на Запоріжжі: перша згадка про пороги, загибель Святослава, бродники, печеніги || За порогами
Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–
Зброя долі, довгий список і «хвора на ідеалізм» | Іван Франко: кохання без міфів
У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися ве
Святослав Шевчук про Різдво як спротив і свято непереможної надії | Крафтове Різдво
Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено
Володимир Кравчук “Ти космос” про Різдво на Поділлі, у війську і в космосі | Крафтове Різдво
Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос». У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні. А також поділився рецептом традиційної подільської страви
Джинджерофобія, сестра соратника та “сльоза на згадку”
Назва сьомого епізоду говорить сама за себе. Звісно, перипетії Франкових романтичних взаємин з жінками не вичерпуються “коротким списком” з вірша “Тричі являлася мені любов”, але про довгий список більше у восьмому епізоді. А нині поговоримо про зовнішню рису, що не сприяла Франкові. Та чому навіть у творчості самого Франка вона асоціюється з негативними чи слабкими персонажами? А ще почуєте, як Ф
Євгенія Кузнєцова: що робити з Дідом Морозом і живучими радянськими традиціями | Крафтове Різдво
Письменниця Євгенія Кузнєцова роздумує про те, як бути, коли під Різдво хочеться переглянути “Іронію долі”. Чи варто демонізувати Діда Мороза і боротися з радянськими звичками на свята? “Аби тільки вижити нам усім, дожити до внуків, щоб вони врешті могли сказати те, чого ніколи не могла сказати я: “Моя бабуся на Різдво завжди…”. Бо чиєсь завжди почнеться тільки завтра”. Як нам сформувати оте “завт
ONUKA про Різдво 90-х, перші коляду і вертеп, віднайдення забутих колядок | Крафтове Різдво
Починаємо третій сезон подкасту “Крафтове Різдво”. У цьому епізоді спогадами ділиться Ната Жижченко, музикантка, фронтвумен гурту «ONUKA».Вона розповіла про те, яким було Різдво 90-х у Чернігові та Києві, про перший досвід колядування, який вразив на все життя, про пошуки забутих колядок у наш час.Також почуєте чарівну стародавню колядку з північного прикордоння у виконанні Нати Жижченко.
Забобон нареченої, шлюб з доктрини та незвичайна екскурсія | Іван Франко: кохання без міфів
У шостому епізоді подкасту «ІванФранко: кохання без міфів» йтиметься про жінку, взаємини Івана Франка з якоюбули найтривалішими та найтіснішими, адже вона стала його дружиною. Можливо,саме тому це найдовший епізод цього подкасту. Мова про Ольгу Франко з родуХоружинських. Це історія про дівчину зі збіднілого дворянського роду, щовиростала в атмосфері смертей, страху та насильства. Сирота зі спадков
Маніпулянтка, Аve Regina та рука з могили | Іван Франко: кохання без міфів
П’ятий епізод цього подкасту присвячений жінці, що відіграла фатальну роль у житті Івана Франка. Кохання до неї спричинило поетові чимало душевних мук. Звісно ж, мова про Целіну Журовську (у заміжжі Зиґмунтовську). Вона стала прототипом кількох жіночих персонажок Франкових творів. А ще під її впливом народилася одна з культових українських пісень.Що особливого було в цій жінці, що Франко так довго
Секс на Русі до і після християнства: Від високоморальних словʼян до гарема князя | Спочатку був секс
У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до графіті в Софії Київській, від пряслиця з непристо
Заборонене кохання, фіктивна дружина та знищені листи | Іван Франко: кохання без міфів
Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Джека Лондона «Мартін Іден», а закінчується знищени
Скіфська еротика: Амазонки диктували правила? Мистецтво й археологічні знахідки | Спочатку був секс
У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Разом ми зануримося у скіфське мистецтво й археолог
Секс у бронзову добу: археологи відкрили шокуючі факти про древні обряди | Спочатку був секс
У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами?Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу а
Конфлікт поколінь, ідеальний шлюб та «деморалізатор» жінок | Іван Франко: кохання без міфів
У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі радикали? Як Франко уявляє собі ідеальний шлюбі хто
100 днів сексу на рік: середньовічні обмеження та заборони | Спочатку був секс
У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося неприродним?Сьогодні в гостях — Стефанія Демчук, дослід
Як кохалися перші люди | Спочатку був секс
Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець? Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайтеся, як секс формував структуру сусп
«Ловелас», «Альфонс» та правда, що цікавіша за міфи | Іван Франко: кохання без міфів
Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружи
#181 Як змінювались кулінарні традиції Європи? Як розділили їжу Альпи та Хрестові походи? | Стефанія Демчук
Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові в
#180 Острозькі: як жили і чим володіли найбагатші князі XVI століття? Хто забрав їх спадок? | Ігор Тесленко
Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому
#179 Справжня історія козаків в XVI-XVII ст. – походження, демократія, релігія. | Тарас Ковалець
У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності. Ця оповідь показу
#178 Чи могла Україна зберегти ядерну зброю? Аналіз історичних фактів | Мар’яна Буджерин
Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — ц
#177 Чому хрещення та постать князя Володимира досі залишається загадкою? | Ярослав Затилюк
Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність. Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окр
#176 Від хорватів до Руси: племінні городища та князівські фортеці | Ярослав Погоральський
У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише
Рицарські обладунки в різні епохи: від кольчуг до лат — еволюція та вплив на війну | ГЕН ВІЙНИ
Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їхню роль у розвитку бойових технологій. Гість – Вол
Як вплинув розвиток зброї на хід історії? | ГЕН ВІЙНИ
Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у численних битвах середньовіччя.Гість – Віталій Калінічен
Розкопки українських замків: знахідки археологів та легенди | ГЕН ВІЙНИ
Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до ба
Як Польща витіснила Литву з українських земель | ГЕН ВІЙНИ
Час, що змінив політичну карту України та визначив керунок нашого розвитку на майбутні століття. Епоха Польського королівства: якими були найбільші битви та військова культура того часу? У подкасту "Ген війни" розповів доктор історичних наук Віталій Михайловський.Середньовічні битви, союзи з Литвою та боротьба за Поділля. Як Польське королівство вплинуло на розвиток культури, зброї, само
Руські рицарі – етика, права, спорядження і тактика | ГЕН ВІЙНИ
Якими були руські рицарі, їхні права, етика, спорядження і тактика бою. У новому випуску "Гену війни" розповість Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України.Чим відрізнялись українські рицарі від європейських? Чому саме Поділля стало фортецею українського лицарства? Розуміння наших героїв — це не лише про минуле, а й про натхнення д
Литовське князівство та його вплив на Україну: від фортець до великих битв | ГЕН ВІЙНИ
Що відбувалося на руських землях під впливом Великого князівства Литовського у ХІІІ-ХIV століттях? У цьому епізоді розповімо про причини литовської експансії на південь, ключові битви з татарами, зокрема битву на Синіх Водах, внесок литовців і поляків у Грюнвальдську битву. Дізнаємося, як будували кам’яні фортеці, як виглядало литовське військо та який мілітарний спадок залишило князівство на укра
Військові походи князів Святослава та Володимира | ГЕН ВІЙНИ
Якими військовими стратегіями керувалися князі Святослав та його син Володимир? У цьому епізоді подкасту "Ген війни" про те, як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів у Русі в X–XII століттях. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Розповів про Болгарські походи, найбільші битви, владні міжусобиці, озбр
Антропологія війни. Таємниці київських поховання ХІ-ХІІІ століть | ГЕН ВІЙНИ
Чи можна визначити військову спеціальність руського воїна за його кістяком? Чи існувала тактична медицина в 11-13 століттях? Про антропологію війни у Руській державі розповідає Олександра Козак, кандидатка історичних наук, доцентка відділу біоархеології Інституту археології НАНУ.У цьому випуску дізнаємося, які травми та деформації були характерними для воїнів тих часів. Якою була середня триваліст
Мілітарний спадок Данила Романовича | ГЕН ВІЙНИ
Як формувались військові традиції під керівництвом Данила Романовича, чим відрізнялось військо тих часів, якими були наймасштабніші перемоги і поразки. Гість випуску – Ілля Паршин, завідувач відділу історії середніх віків, Інститут українознавства НАНУ.Які військові реформи допомогли руському війську зрівнятися з європейським? Що допомогло перемогти монголів? Якими були мілітарні прикмети правлінн
Найбільші битви Володимира Великого та Ярослава Мудрого | ГЕН ВІЙНИ
Як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів Русі в XI–XII століттях? У новому епізоді подкасту "Ген війни" розповідає Вадим Арістов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ. У випуску почуєте, якими були наймасштабніші битви Володимира та його сина Ярослава, як князі поширювали владу, якої тактики дотримувалися у боротьбі з п
Якими воїнами були слов'яни, укріплення Києва, походи на Візантію | ГЕН ВІЙНИ
Новий сезон подкасту "Ген війни". У цьому епізоді почуєте про перші контакти слов'ян зі скандинавами та їхню військову тактику, укріплення давнього Києва, руські походи на Візантію та таємну зброю, яку використовували візантійці проти слов'ян. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Ведучий – Павло Нечитайло, зв
#175 Козацька ідентичність Слобожанщини. Чи знищила її імперія? | Світлана Потапенко
У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні.
Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Я
#174 Голодомор крізь призму імперіалізму | Людмила Гриневич
У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави.
Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер?
Людмил
#173 Найвидатніший український науковець ХХ століття: історія Омеляна Пріцака | Таїсія Сидорчук
У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь.
За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими?
Та
#172 Вони видавали наше за своє! Коли література стала пропагандою | Ростислав Семків
У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив?
Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Ч
#171 Шевченко, кріпаки і смуток. 19 століття було значно цікавішим! | Михайло Назаренко
У випуску з Михайлом Назаренком будемо говорити про українську історію та літературу ХІХ століття, постать Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських письменників та їхній вплив на Велику Україну.
Який вплив мав тарас Шевченко при житті та після смерті? Чи були різними погляди Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка? Якою була Україна в ХІХ столітті? Яку оцінку від сучасників отрим
#170 Польсько-український кордон і депортації українців ХХ століття | Юлія Артимишин
У випуску з Юлією Артимишин будемо говорити про регіон Закерзоння, українсько-польські відносини, роль СРСР в розвитку та окупації регіону, а також депортацію українців.
Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Юлія Артим
Саша Кольцова: як віднайти Різдво, якщо в дитинстві його не святкували | Крафтове Різдво
Гостя цього епізоду Саша Кольцова, солістка гурту “Крихітка”, музикантка, письменниця. Розмовляли про те, як змінювалися символи різдвяних свят у Незалежній Україні, Різдво як свято надії і маркер нашої ідентичності у найтемніші часи. Як віднайти різдвяну традицію, якщо у дитинстві його не святкували? Лише у цьому подкасті ви почуєте, виконання улюбленої колядки Саші Кольцової.
Іван Малкович: як Миколай приходив у гори, колядки як опір, Різдвяний сад | Крафтове Різдво
Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”.
Пан Малкович розповів про симфонічне звучання українських колядок, як з маестро Скориком створювали різдвяну симфонію, чому у горах Різдво особливе, як на світ з’явилися улюблені різдвяні книжки “Золотий павучок”
Богдан Логвиненко: нащо нам традиція, різдвяні експедиції, вертеп у звільнених селах | Крафтове Різдво
Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту. Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner. Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині?
Що українці мають повернути собі, щоб відчути справжнє Різдво? Як вертеп зворушив мешканців звільнених територій і чому варто переглянути фільм “Різдво разом”? Ведуча подкасту – Над
Борис Ґудзяк про головну ідею Різдва, улюбленого пса Йосифа Сліпого і спогади дитинства | Крафтове Різдво
Подкаст, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість епізоду – владика Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США.
У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика лед
Остап Українець про вертеп, давні колядки, різдвяний словник та обряди Покуття | Крафтове Різдво
Починаємо другий сезон нашого найзатишнішого подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість цього епізоду – Остап Українець, перекладач, видавець, письменник та військовослужбовець.
У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”, коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп
Їх тримали в нелюдських умовах. Яким був день вʼязнів Соловків? | Сандармох
Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви?
Скільки українців загинуло на Соловках? Про яких жертв Сандармоху відомо найменше? Розповідає дослідник, укладач “Українського списку Сандармоху” Сергій Шевченко у завершальному
Стратили сотні тисяч людей. Як СРСР дійшов до “великого терору” | Сандармох
Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 рока
Бранці Соловків: від Калнишевського до Розстріляного відродження | Сандармох
Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН.
Саме там відбували покарання відомі українці – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та багато інших
Підмогильний отримав би Нобелівку! Що втратила Україна через розстріли 1930-х? | Сандармох
А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом
Хто вбив Курбаса, Куліша, Підмогильного? Останні дні соловецького етапу | Сандармох
Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв.
Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає па
#169 Як Москва привласнила українську культурну спадщину? | Віктор Мойсієнко
У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови.
Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи на
#168 Триєдина Річ Посполита: міф чи реальність? | Петро Кулаковський
У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького.
Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєд
#167 Козацька держава: Гетьманщина функціонувала не так, як ми уявляли | Віктор Горобець
У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав.
Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану?
Віктор Горобець – доктор історичних наук, п
#166 Феномен Збруча. Кордон української ментальності? | Сергій Гуменний
У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста.
Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідент
#165 Херсонес Таврійський: Історична цінність і сучасні проблеми | Евеліна Кравченко
У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця.
Яку історичну цінність має для нас Херсонес? Хто мешкав там на початку нашої ери? Як Крим став таким, яким є сьогодні?
Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця чис
#164 Яким насправді був період Руїни в українській історії? | Сергій Багро
У випуску з Сергієм Багро будемо говорити про Гетьманщину, період Руїни, коли українські землі розділили по Дніпру, а також про гетьманів Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького та Петра Дорошенка – чи правдиві їхні образи у шкільній програмі?
Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала
#163 Як жінки змінювали українську історію? | Алла Швець
У випуску з Аллою Швець будемо говорити про український жіночий рух, його становлення, діяльність у воєнні часи та зміни з обставинами.
Як ширився жіночий рух? Наскільки дієвою була організація жіночого руху? Як чоловіки ставились до жіночого руху? Чи була відмінність від українського фемінізму від західноєвропейського та світового? Як жінки представляли себе на фронті? Як ставилась церква до жі
Підземелля Києва: бібліотека Ярослава Мудрого, затвірництво та життя в печерах || На чисту воду
Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого під Києвом, затвірництво та підземні споруди столиці. У пʼятому епізоді подкасту "На чисту воду" почуєте про підземелля Києва, коли та для чого їх створили, куди вони ведуть та чим відрізняються від інших підземель України. Гість випуску – Тимур Бобровський, археолог, спелеолог, етнографіст, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології за
Монголи НЕ знищили усе. Міфи про навалу, іго та пустку на українських землях || На чисту воду
Чи справді після монгольскої навали українські землі знелюдніли, а культура занепала? Що зі шкільної програми про цей період не відповідає фактам? І які наративи про монголів нам нав'язала радянська історіографія? У четвертому випуску подкасту розповідає Світлана Бєляєва, докторка історичних наук, археологиня, учасниця численних експедицій, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН
#162 Саги про Русь: Як скандинави бачили князів та їхню державу? | Владислав Кіорсак
У випуску з Владиславом Кіорсаком будемо говорити про саги, відображення історичних подій Русі та біографій князів у них.
Якою бачили Русь скандинави? Чи можуть саги вважати історичним джерелом? Яким бачили в сагах Ярослава Мудрого та Володимира Великого? Що відомо про германський міф? Якою є історія Русі у сагах?
Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співроб
#161 Таємниці кімерійців: Вершники та воїни давньої України | Олександр Могилов
У випуску з Олександром Могиловим будемо говорити про історію кімерійців, хронологію подій розвитку їхньої культури, військової політики та матеріальної спадщини, протистояння скіфів та кімерійців, та як це відбувалося.
Ким були кімерійці? Звідки вони зʼявилися? Чи були кімерійці вмілими вершниками? Якою була скіфська інвазія? Що робили кімерійці в Передній Азії? Як існували скіфи та кімерійці в
#160 Від замків до міст: Еволюція оборонних споруд України XV століття | Олег Мальченко
У випуску з Олегом Мальченко будемо говорити про історію розвитку культури палаців та замків XV століття, основні принципи їхнього будівництва, осіб, що зробили свій внесок в цьому напрямку, життя місцевого населення навколо замків та оборону цих споруд.
Як місцеве населення мало доглядати за замком? Якою була динаміка розвитку фортифікації на початку XV століття? Як замки ставали містами? Хто в
#159 Якою була дипломатія ранньомодерної Європи? | Тетяна Григор'єва
У випуску з Тетяною Григор'євою будемо говорити про початок та розвиток дипломатичних звʼязків у ранньомодерну епоху, налагодження відносин козацької держави з сусідами, конфлікти Османської імперії та Речі Посполитої, а також поняття дипломатичного імунітету й шлюбної дипломатії.
Чи існувала ранньомодерна дипломатія? Як Хмельницький підтримував дипломатичні звʼязки? Чи існувала зацікавленіс
#158 Тіні ГУЛАГу: Репресії та загартована боротьба | Леся Бондарук
У випуску з Лесею Бондарук будемо говорити про історію та функціонування таборів ГУЛАГу, систему опору, увʼязнення українських політичних вʼязнів та особливості радянських та нацистських таборів.
Як зʼявилась система ГУЛАГ? Скільки українців були увʼязнані в таких таборах? Як формувати опір у суворих умовах таборів? Якими були ланки та структура таборів?
Леся Бондарук – кандидатка історичних нау
#157 Рицарство в середньовічній Європі | Володимир Гуцул
Яка різниця між словами “лицар” та “рицар”? Звідки почалась рицарська культура? Як трансформувався образ рицарів? Чи могли рицарі ставати політиками? Чи була в Україні власна культура рицарства? Говоримо з Володимиром Гуцулом, кандидатом історичних наук, зброєзнавцем, доцентом факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету про феномен середньовічного рицарства,
Варяги і Русь. Норманісти проти антинорманістів. Чия правда? || На чисту воду
Якою була роль норманів у формуванні нашої державності? Ми дослідимо докази, які підтримують твердження про скандинавське походження, та вплив норманів на розвиток Русі. З'ясуємо, чи були Аскольд і Дір варягами? Розглянемо тезу про хозарських братів Кия, Щека і Хорива. Гість випуску – Федір Андрощук, доктор історичних наук, спеціаліст у галузі скандинавістики, генеральний директор Національног
Скільки років Києву || На чисту воду
Що насправді відомо про появу Київа? Як визначити вік столиці України? Ким були Аскольд і Дір? Чи існували Кий, Щек, Хорив та Либідь? Коли Київ почали вважати містом? Про це у другому епізоді подкасту "На чисту воду" розповів Віталій Козюба, археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.
Звідки походить тризуб || На чисту воду
Звідки походить тризуб: від фантастичних до наукових гіпотез. Що пов'язує з ним Посейдона, Шиву та острів Барбадос? Яким був особистий знак князя Володимира і князів Острозьких? Як обирали герб в 1918-му, якщо ще 100 років тому більшість українців не знали про нього? Слухайте у подкасті про найгучніші історичні міфи – "На чисту воду". Гість першого випуску – Олександр Алфьоров, канди
Сокирою на письменника. Вбивство радянського пропагандиста Ярослава Галана || Атентат
Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 2
Чому ОУН вбила українця Івана Бабія? || Атентат
Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засуд
Катував українців і поплатився життям. Вбивство Еміліана Чеховського 1932 року || Атентат
Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУ
#156 Що відрізняє українців від інших народів | Ярослав Гарасим
Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.
#155 Останній козак на гетьманській посаді: Данило Апостол і його доба | Володимир Пришляк
Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в
#154 Релігія слов’ян, раціон та побут мешканців Русі | Наталя Хамайко
У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Єв
#153 Лідери Української революції: ким були і що зробили | Ігор Гирич
Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.
#152 Перша світова війна очима українців | Іван Стичинський
Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.
Витримав 32 роки неволі. Легенда УПА Мирослав Симчич | Сила опору
У завершальному епізоді розповідаємо про легендарного ветерана УПА, командира Березівської сотні та бою під Космачем. Мирослав Симчич відбув один із найдовших термінів ув’язнення в СРСР – понад 32 роки. Дружина Раїса чекала на чоловіка більш як 18 років. Після звільнення за упівцем стежили і заборонили селитися на заході України. Велике інтерв’ю із Симчичем дослідникам Локальної історії вдалося за
Останні упівці, боротьба в ГУЛАГу, хто дожив до Незалежності | УПА. Сила опору
Остання відома збройна сутичка повстанців із радянськими спецслужбами відбулася аж 1969-го! Далі проти режиму індивідуальний двобій вели одинаки. Хто вони – "останні з могікан" національно-визвольного руху? Декому із них пощастило дочекатися незалежності України. Розповідаємо про найстікіших повстанців, які не здалися попри все. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.
