Чому ми змогли?
Подкаст «Чому ми змогли?» — це серія відвертих чоловічих діалогів про життєві випробування та віру. Автор Андрій Гоцуляк разом із гостями, серед яких музиканти та пастори, обговорює, як Бог впливає на їхній досвід. Програма допомагає слухачам знайти відповіді на складні питання через особисті історії.
Епізоди
У Польщі багато священників, а я вважаю, що потрібен тут — Ремі Лемко.
Залишити у безпечній Польщі все, щоб приїхати в Україну і служити її людям. Дуже нетипова вийшла розмова, адже сьогоднішній герой — римо-католицький священник, який свідомо погодився розділити наші реалії.У цьому епізоді говоримо про:- відповідальність та небажання її брати;- світи цивільного та військового;- намагання чути один одного;- силу кожного з нас.Це розмова із дипломованим психологом, як
«Було відчуття, що я роблю недостатньо» — Олександр Дар'єнко.
Історію Олександра ви частково вже знаєте: його дружина розповідала, як переживала цей новий етап родини в епізоді «Коли він пішов». Тепер випала нагода почути самого Олександра.Це чесна і зовсім не сумна історія — про прийняття свого шляху і пошук дотичності не на словах, а на ділі. Пастор невеличкої церкви, Олександр розумів, що має бути більш залученим, — тож рішення долучитися до лав оборони н
Інколи я задаю собі питання, чому я взагалі там? — Макс Савін
Цей епізод про нелогічні рішення — але саме так часто виглядає віра.Макса я знаю чи не найдовше з усіх героїв подкасту. Колись нас об'єднували спільні івенти, сьогодні — військо. Хоча Макс не є штатним військовослужбовцем, навіть якщо його ротації тривають по три тижні. Заплутано звучить? Саме це ми й розплутуємо в розмові.У багатьох із вас сьогодні розвіються внутрішні міфи про Макса — якщо
«Побачив себе у формі — і зрозумів, що це мій шлях» — Баланенко Тимофій
Це історія пастора, який ніколи не був пацифістом і не боявся смерті. Але нова реальність життя принесла із собою інші переживання та тривоги. Поряд із чіткою впевненістю, що пастор може бути солдатом, Тім у певний момент перестав відчувати себе пастором — і в цьому епізоді ділиться, як це було. Як і багато інших, він думав, що воювати мають лише підготовлені люди. Але згодом усе змінилося. Про в
"Я уявляв, що буду розповідати біблійні історії побратимам” - Саша Захаров
У цьому подкасті ми обговорили питання, яке в певний момент задає собі кожен військовослужбовець: «А що, якщо мене забудуть?». Про підтримку та відчуття близькості з тими, хто не поруч, про розчарування в собі і новий етап розуміння свого християнства та про нове оточення.Саша готувався залишити всі справи тут і їхати до Німеччини, але Бог допустив глобальні зміни, де місіонерство перенеслось з в
«Я розумів, що ми обидва згинемо, і хотів сказати йому про Христа» — Сергій Бєлов
У цьому епізоді — розмова про те, як виглядає віра не в теорії, а в окопі. Про те, що означає бути пораненим і при цьому не здаватись. Про рішення, які людина приймає не від сили, а всупереч її відсутності.Сергій говорить про те, як чужі історії тримають на плаву — як свідчення інших людей стають не просто натхненням, а справжньою опорою для того, хто ще шукає відповідей. Ми говоримо про церкву та
Я живу своє ідеальне військове життя – Михайло Шегай
Це епізод-пригода. Михайло сьогодні розповідає свою фантастичну історію, в якій усе пішло не за планом — і виявилося благословенням. Я впевнений, що ви здивуєтесь щонайменше тричі, а ще отримаєте порцію подиву та натхнення — навіть у розмові про тяжке. Ця розмова трохи схожа на шлях кіношного героя до перемоги, де друг не зрадив друга. Історія про те, куди хочеться, і те, куди потрібно. І саме це
«Найстрашніша річ — бачити побратима на щиті» — Євген
Сьогодні знайомлю вас із хлопцем, із яким я сам познайомився під час запису цього епізоду. Ми говоримо про те, як Женя отримав позивний «Святий», чому він вважає, що Бог помістив його на фронт як на нове місце служіння і як він старається служити навіть в окопах. Про 54 дні в оточенні, гранату в бліндажі, тяжке поранення — і молитву подяки в той момент, коли, здавалося б, це останні хвилини його
Розділеня чи тренування гідності? - Андрій Гоцуляк
Мене відверто дивує і розбиває усвідомлення прірви, яка поглиблюється між цивільними та військовими, тим більше, у церковній бульбашці. Ті, хто мають любити і поважати, знецінюють та хейтять. Ті, хто мали б поважати та тримати руки готовими до обійм, називають грішниками їхніх же захисників. Більшість озвученого в епізодах - незручна правда, яка абсолютно не стосується законів, влади і ТЦК. У сво
Щоб служити по-справжньому варто йти туди, де нема церковників - Артем Волощук
У цьому епізоді «Чому ми змогли» — розмова з Артемом Волощуком, пілотом 93-ї бригади «Холодний Яр». Про шлях від молодіжного служителя до військового. Про віру, яка більше не звучить гучними словами. Про втому, злість, внутрішню боротьбу і запитання до Бога, на які немає швидких відповідей. Ми говоримо про: — дистанцію, яка ламає стосунки навіть з тими, кого любиш; — сором, злість і біль, коли бач
Дуже страшно бути збитим - denfix
У цьому епізоді «Чому ми змогли» — розмова з 25-річним пілотом винищувача, який анонімно веде блог під позивним denfix. Про мрію з дитинства, перший політ, страх бути збитим, молитву в кабіні винищувача та внутрішню боротьбу віруючої людини на війні. Може здатись що розмова романтизує війну, але, як на мене це просто ідеальний матч в якому зійшлись давня мрія і місія свідомого християнина сьогодні
«Ми не повинні ховатись за спинами невіруючих людей». Костянтин Чибізов
Якщо вам потрібно зрозуміти, чому християн не вистачає на фронті, — цей випуск вам точно потрібно слухати прямо зараз. Костянтин Чибізов, молодший лейтенант капеланської служби, пройшов шлях від пастора помітної церкви до пастора там, де церкви немає. Він практично й чесно розповідає про баланс у капеланстві, про служіння серед болю і агресії, про те, як не “стати воякою”, а залишитися пастором
«Я уявляв себе в армії» — Богдан Токар
Можна було б написати, що цей епізод — про важливість турнікета, який завжди має бути під рукою. І це буде правдою. Але насправді — це цінна історія про те, що можна не бути ображеним на ТЦК, прийняти рішення йти та не пошкодувати про нього згодом. Богдан дуже щиро та відверто поділився досвідом мобілізації та її наслідками. Спойлер: нічого поганого. Після цієї розмови, традиційно, може з’явитися
Я малював момент обміну яскравішим - Максим Марко
Максу було 18 років, коли він вирішив приєднатися до війська. А сьогодні, після трьох років полону, він сидить навпроти й ділиться своїм серцем у деталях. Максим знаходився в тому пекельному бараці Оленівки, коли рашисти втілювали свій ретельно спланований теракт. Тому все, що розкаже Макс, — це не почуті легенди, а власні свідчення того, кого зберіг Бог.Це фантастичний і важливий діалог, бо в ньо
«Я опинився там, де я хотів опинитися» — Сергій Нагорний
Цей епізод — ніби інструкція про те, як підготувати себе і свою родину, аби потім мати хоча б відносний спокій. Так, мова йде про страшну війну і її відбитки на житті Сергія, але водночас у розмові багато простору для вдячності та надії. Як і багато чоловіків, він довго шукав для себе відповіді й докази. Тому обрав шлях ретельної підготовки. У цій розмові є і пошук самотності, і самотність як дис
«Я б відмовився від усього, аби знати, що в мене буде моя кінцівка». — Олександр Килюшик
Це історія про депресію, про видимі й невидимі травми, про відкриття в собі нового — і про треш усередині. Про жарти як захист і про чесність, на яку не завжди наважуються. Нова історія може здатись надто особистою, аби її почуло так багато людей. Але саме для цього й існує цей проєкт — щоби проговорювати, щоби чути, щоби розуміти. І Олександр говорить відкрито. Про себе. Про свою історію. Ця роз
«Закінчити цю історію і жити в Україні в мене немає законних підстав» — Іван Давиденко
Дисклеймер: певні речі у цій розмові можуть суперечити вашим цінностям, тому відразу прошу пам’ятати що подкаст “Чому ми змогли?” це в першу чергу можливість показати різні досвіди. Ох і класна розмова про те, куди ти можеш піти і що ти будеш там робити. Сьогодні Іван спробує пояснити, чому «православні не притрушені» 😆 Це розмова про релігійне ухилянство, про православне капеланство і про рішенн
«А що якби він був ще живий, і я міг би йому допомогти?» — Андрій Одарчук
Це розмова про тонкощі роботи бойового медика та його страхи, про реальність, у якій доводиться думати та діяти швидко. А ще про відмову від роботи з бронюванням за хабар. Історія Андрія — це про вибір, у якому зовсім не тяжко (ну, принаймні може так здатись). Це історія про ретельну підготовку себе до моменту, коли знання не просто будуть практичними, а рятуватимуть життя інших. Андрій готувався
“Я не прагну смерті, але не те щоб я її дуже боявся” — Ед Григорян
Мій сьогоднішній гість — не українець за походженням, але захищає нашу землю як свою рідну. Ед продовжує естафету мотивуючих і життєствердних розмов, попри ту кількість жаху, яку побачив під час служби. Спілкуючись із ним, я відчував, що переді мною людина, яка чітко знає, що робить і для чого. Для мене було честю дослідити, у чому саме річ — у правильних словах чи в непохитній позиції християнин
"Ми з дружиною точно знали: якщо мене покличуть, значить, час прийшов." — Микита Шулягін
Мабуть, таким і має бути перший епізод нового сезону. Микита — мій друг, ми багато років разом працювали, а коли вже не працювали, то він підтримував мене у всьому і переслухав практично всі епізоди цього подкасту. Ми обидва не уявляли, що одного разу будемо дискутувати про військо у ролі військових, але, оскільки мобілізувалися ми одночасно, нам є що сказати один одному. Справді, новий сезон буд
Назва: "Я був ніби в цілодобовому чергуванні зі своїми думками" - Андрій Гоцуляк
Друзі, це останній епізод сезону, і він вийшов дуже красномовним. Три роки тому, коли я починав цей подкаст, я і гадки не мав, що сам стану його героєм, але війна змінила і це також. Я вважаю дуже важливим буде нарешті сказати свою позицію і поділитись історією, і скільки я не відкладав цю ідею, вона все одно поверталась до мене знову. Тому в сьогоднішньому епізоді я розказав свою історію мобіліза
“На бойовому виході я не спілкуюся ні з ким, крім дружини” - Сергій Любота
Сергій — бойовий медик, який сам доєднався до війська, але на своїх умовах. І вас це може здивувати, але, послухавши епізод, ви зрозумієте, як це працює. Ми з Сергієм поговорили про добровольців та їхню роль у боротьбі, а також про те, чому взаємоповага офіцера та солдата дуже важлива. Обговорили перші страхи, переговори з дружиною, про те, що вдається, і що хотілося б змінити. Сьогодні розмова п
"Більшість людей, яких привозили в бусиках, не мали документів" - Олександр Шевчук
Я зустрів Олександра в одному з загальних чатів, де він намагався роз'яснити як працює мобілізація сьогодні, адже він дотичний до рекрутингу в ЗСУ і знає як це працює з середини. Але перед тим були багато сумнівів, пошуків та відповідей, але в результаті з'явилась позиція, яка сьогодні надихає багатьох. Він класно пояснив хто такий рекрутер і чому "тцкашник" - це не про нього.
Коли слова перейшли в крики, вони вже згорали - Богдан Пенек
Сьогоднішній епізод не класичний по звуку, він був записаний в кімнаті звичайного табору. Це про життя в цьому подкасті і про те, що кожна можливість сьогодні вкрай важлива, і закарбувати таку історію - просто критично необхідно. Я познайомився з Богданом, коли він підійшов молитись. Його прохання звучало дуже нестандартно, і потім я дізнався що зараз він стоїть на межі операції з протезування се
«Я зрозумів, що наш бій закінчився і тепер ми в полоні» - Нікіта Боярченко
Ми познайомились з Нікітою онлайн. Коли я дізнався про те, що він пройшов Азовсталь та Оленівку і під час одного з обмінів повернувся до дому, я точно вирішив, що його історія має прозвучати в "Чому ти зміг?".Ті, хто повертаються з полону розповідають болючі історії про зневіру, катування та страждання. Герої, які повертаються вчать нас правильно приймати реальність, герої, які досі зали
«Чому бути націоналістом не погано, і що таке шовінізм?» - Андрій Гнідець
Чим відріязняється націоналізм, патріотизм та шовінізм? Здавалось би, що це вже багато разів обговорена тема але, як виявилось, не всім зрозуміла і заплутана. Цей епізод про свідомість, про патріотизм, який не суперечить християнству та про те, що любов до країни чи нації, зовсім не забирає любові до Бога. Мені здається, що саме ця розмова покликана зняти маски з себе ж і зрозуміти, якою сьогодні
"Якщо б мене там не було, я б не знаю чи хтось розказав би їм про Бога" - Женя Язвінський
Поговорити з Женьою було моїм великим бажанням, пілся того, як я начитався його думок на фейсбуці. Під час нашої розмови я зрозумів, що все не дарма, і просто так Бог нічого не робить.В сьогоднішньому епізоді говоримо про:- польові каплички; - як зрозуміти свою ефективність там, де ти є? - хто кого має захищати на фронті, спасенні не спасених чи навпаки? - чому військових дратує коли хтось каже &q
«Коли я потрапив в добровольчу армію, я побачив ідейність» - Дмитро Славецький.
У 23 роки Діма хотів бути корисним і боявся, що якщо стане військовим медиком, то так і не виїде на позиції. Завдяки великій кількості чудес та підтверджень від Бога він зрозумів, що це його шлях, тому зараз він там. Діма є частиною «Госпітал’єрів», тому його головна задача рятувати життя, завжди бути на поготові і постійно вчитись, щоб знати як діяти в критичних ситуацій, які на фронті зустрічают
«Християни рідко йдуть в штурмовики» - Дмитро Ігнатенко
Ця розмова видалася тяжкою, але позитивна динаміка дала можливість легше поговорити про тяжке. У мене в студії ніхто саме так не говорив про смерть. Діма пастор з Бучі, але тимчасово просуває лінію фронту у складі штурмового загону. Залучений до війни з 15 року, бо саме такою вбачав роль християнина. Тут настільки чесно і потрібно, що мені не хотілося б розкривати про що саме ми будемо тут говорит
«Найжахливіше – це коли ти обіймаєшся і п’єш каву з військовим, а потім його хорониш» - Володимир Груць
Вже давно волонтерство перестало бути просто діяльністю з матеріального забезпечення. Володимир розказав як почалось те, що зараз має глибший і стратегічніший план. Поговорили про те, чому згуртованість зараз зникла, і як можна (і чи можна взагалі) її повернути. Це дуже захоплива розмова про важкість, біль і одночасно мотивацію до змін і зростання. Тут про сльози в чоловіків, і про те, чому це зов
«Мене вивертає така молитва» - Микола Романюк
У цьому епізоді щось може прозвучати надто різко, але виключно тому, що тема, яку ми підняли так само гостро і різко стоїть у нашій бульбашці та на вустах. Микола Романюк розказав про досвід переходу їхньої церкви на українську мову, поділився своїми думками з приводу власних переживань та обережності у висловлюваннях.Ви дійсно можете з чимось бути не згодні, але можливо щось допоможе вам сформува
«Я нікого не змушую йти за собою» Ілля Флесюк
Цей епізод незвичний - він записаний не у студії, а просто в кабінеті, де ми поставили мікрофони. Проте це не завадило провести надихаючу розмову, яка потрібна сьогодні нам усім. Ілля захищає нас, і його риторика максмально експертна. Поряд із тим, я гарантую вам, що його думка в чомусь здивує вас і навіть дасть друге дихання. В нього є своє бачення на «Всі там будемо» і воно не змушує опускати ру
"Якщо Бог нам їх посилає, то ми не дарма там" - Сергій Гарбузюк
Волонтерство у зоні бойових дій має багато різних деталей про які часто неможливо дізнатись після поверхневої розмови. Сергій розказав, як сильно хотів стати частиною команди нашого минулого гостя Вадима, і що це для нього означає зараз. Чому тяжко, а що мотивує? Чому він не залишається вдома, і знову і знову їде туди де небезпека і дуже потрібна надія?Дізнаємось у новому епізоді.Support the show-
"Коли я повернувся, я відписався від всіх журналістів." - Тимофій Пушкарук
Тимофій, як і ми всі, з перших днів війни почав робити усе можливе, щоб послужити тим хто цього прагне. Приймати на ночівлю, годувати людей у потягах, що йдуть повз місто, евакуювати і не покинути країну. У розмові можна відслідкувати, як відбувалась еволюція служіння не тільки Тіми, а і всіх нас. Це подкаст виходить напередодні другої річниці масштабного вторгнення, тому кожному буде корисно поре
«Я дивився йому в очі, і казав «Я тебе не залишу» - Вадим Гейко
Поговорили про те, чому не всіх капеланів люблять, і як це можна було б змінити. Вадим розповів про болючі розмови з військовими, в яких доводиться говорити неприємні речі. Про те, в чому не можна звинувачувати військових, і чому тих, хто в тилу. Вадим регулярно заміряє температуру «свідомості» тилу. Бо як він каже: «Програє та країна, де першою впаде тил».Цей чоловік викликає захват, адже певні р
"Мені було важко навіть говорити слово Бог" - Ільгар
Життя Ільгара цікаве і захопливе, адже він виріс у сімʼї мусульманина та християнки. Поряд з тим більшу частину свого життя відкидав усе що повʼязано з Богом. Коли я почув його історію пошуку, я зрозумів що її маєте почути і ви. Саме під час війни хлопець зрозумів яким є Бог, і що всі історії його життя зовсім не були співпадінням.Support the show-----------------------------------------------Приє
"Будучи на службі, я не був прикладом християнина" – Артур Сафонов
Кожна розмова має різні межі чутливості, сьогоднішня перейшла усі. Артур розказав чому із самого початку пішов на війну, і як народження доньки стало причиною повернення. Розповів про те, як це бути ветераном у 29 і чому зараз життя у мирному місті сприймається інакше.У цій розмові є біль від реальності, але це саме те, що потрібно чути нам, тут у тилу.Support the show-----------------------------
"З Богом я познайомився на війні" - Назар Кавун
Я знаю Назара більше року, але я не знав чи стане він колись гостем мого подкасту. Ми традиційно говорили про те, як нам тут жити так, щоб не травмувати військових. Але Назар поділився думкою про те, що його основна ціль зараз, змінити своє ставлення до хлопців у тилу. Це жорстка, чесна та болюча розмова.Support the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачі
#8 Чому ти зміг? «Я пішов по полю шукати свій дрон, бо через туман мене не побачить снайпер» - Денис Малов
Перед тим, як отримати повістку, Денис починав працювати з студентами, але на жаль довелось це відкласти. Ця розмова переповнена історіями, які викликають посмішку, поряд з тим, що події відбуваються зовсім не в позитивних обставинах. Тут про те, як твоя бригада може стати сім’єю і те, чому ніхто не хоче працювати в штабі. Про те, як танкісти катають операторів дронів, і чому пити каву на позиціях
«Це була духовна контузія, і вона тривала місяць» - Сергій Сологуб
Тато Сергія був атеїст, а віруючою в сім’ї була бабуся, і ми поговорили про цікавий досвід цієї родини. Ця розмова показує, наскільки сильно Бог вірний у своєму плані, і що відчуваємо ми, коли план виконується. Сергій є пастором великої й знаної в нашій країні церкви. Я запросив Сергія, щоб він поділився досвідом їх спільноти по роботі із військовими і їх родинами. Сьогодні церква не може бути окр
«В мене не було законних причин не йти» — Макс Шаргаєв
Мені часом здається, що Макс відчуває мої відчуття, і думає мої думки. Бо в цьоу подкасті ви почуєте думки, над якими довгий час думав я. Відмінність у нас тільки та, що Макс сьогодні військовий і бачить все це через іншу призму. В сьогоднішньому епізоді Макс чесно та відверто сказав, що не міг впоратись з думкою: «Чому я?» і про те, щоб він сказав усім військовим, аби вони слухали цей подкаст.А щ
«Я завжди у стражданнях шукав сенс» — Денис Христич
Цікаво спостерігати, як наше життя з дитинства приводить нас до вміння реагувати, вирішувати і відчувати сьогодні. Розмова, яку ви почуєте, мала відбутись вже давно, просто, я ніяк не наважувався на те, щоб запропонувати її Денису. Тільки після одруження Ден зміг налагодити стосунки зі своєю мамою, але це тривало не довго. Сьогодні ми традиційно поговоримо про життєві випроубування, і до чого вони
"Якщо мені доведеться загинути заради когось, чи зможу я це зробити?" - Артем Бондарчук
Артем - волонтер евакуації і на сьогоднішній день це основна його діяльність. Спілкування з Артемом для мене ніби саморефлексія, бо ми обидва росли без тата і багато речей у нас формувались однаково. Ми познайомились дуже випадково рік тому, і тоді я став свідком, як Артем починав свою волонтерську діяльність. Артем їздить туди, де вже немає надії і намагаєть її не загубити сам. Поряд з тим, йому
«Я плекав надію, що мене, як пастора, не мобілізують» — Віталій Маряш
Моє перше знайомство з Віталієм — це наша розмова у цьому подкасті. Ми пішли не за моїм планом, бо почали розмову з покликання, а вже потім дійшли до того, як із викладача перекваліфікуватись у капелана. Віталій розказав про речі, які відкладає на перемогу, і чому не може дозволити собі сьогодні переживати біль втрати, за якими спостерігає регулярно. Ми поговорили про те, з чого складається день к
Ваня Кузнєцов «Я шукав докази того, чому Бога немає» — Ваня Кузнецов "
Мені завжди цікаво з атеїстами, бо діалог із ними — це зазвичай цікава дискусія та обмін фактами і поглядами. Ваня був саме таким, але познайомився я з ним вже у той момент, коли ми можемо обговорити його шлях повністю. Для мене цей епізод дуже яскраво розкриває небезпеку пошуку Бога лише через призму церковних людей, бо, як показала практика, на жаль, це не працює. Тут десь про нашу відповідальні
Ігор Чумак про життя на смітниках, вчасне пробачення і сльози
Запросити Ігоря я планував давно і навіть не здогадуючись, що ми з одного міста. Розмова повністю змінила вектор після того, як я зрозумів, що те, ким став Ігор сьогодні, має болючий беграунд. А ще, саме тут Ігор розказав те, що допоможе зрозуміти, яким він є насправді. Бог торкався до нього через біль, але сьогодні він може про це говорити вільно і відчувати біль інших.Support the show-----------
"Від чого я пішов, і куди хочу повернутись" Андрій Гоцуляк
Я давно хотів записати подкаст про подкаст. Мені дуже хотілось розкзати про внутрішні цілі та шлях до їх досягення. Я двічі сідав писати для нього сценарій і щоразу відміняв запис, бо нічого не виходило. Але при записі одного з інтерв’ю, я зрозумів, що готовий записати епізод без гостя.Сьогоднішній найкоротший 40-ий епізод - це монолог, те від чого я пішов і до чого хотів би повернутись. Це моя ім
Війна. «Я не хочу писати історію війни, я хочу писати історію перемоги» — Денис Гореньков
Сьогоднішній епізод про довжелезний шлях від служіння церквам до служіння в ЗСУ. Я знаю Дениса багато років як служителя однієї з місій, але останній його допис на фейсбуці спантеличив мене. То було сміливо і відверто, коротко, але по ділу. Денис сьогодні ділиться своїм поглядом на роздачу повісток і розумінням того, яке місце мають займати християни у цій великій війні. Для когось ця думка може б
Війна. «Я зрозумів що я маю прийти на облік, а там вже буде як буде» - Андрій Полухін
Андрій і його дружина Оля з 2018 року почали жити у прифронтовому місті, тому дуже добре знають про внутрішні «правила» вйни». Андрій отримав ПТСР ще у 2014 на інститутській, тоді він просто хотів бути там, бо знав для чого ця боротьба. Андрій вже прощався з життям в Донецькому аеропорті, і в окопах Широкіно, і сам не може пояснити, як це все траплялось, але чітко бачить плоди знаходження там. Сьо
Війна. «Коли немає емоцій, а є відповідальність — це рятує багатьох людей» - Тарас Яремчук
Тарас неодноразово дзвонив мені і казав про свої враження після розмов у цьому подкасті, а сьогодні він разом зі мною говорить про своє життя. Ми спілкувалися про те, що таке публічна мужність і чим вона допомагає, трішки обговорили жарти, які ображають, і війну, яка стала ближчою. А також про: - різницю між пасторством і капеланством,- важливість сміливих людей поруч,- матюки і їхню силу,- паузи
Війна. «Мене це не ображало, мене це тупо злило» - Олег Магдич
Все почалося з того, що я зберіг допис Олега, де він говорив про евакуацію дітей. Олег із 2014 року дотичний до війни, тільки тоді не було можливості говорити так голосно про це, як зараз. На деякі питання він не зміг відповісти, не тому, що не захотів, а тому що не знайшов відповіді навіть у Бога. Як жити нам тут, щоб не дратувати тих, хто нас захищає? Що казати церквам, які і досі проти зброї в
Війна. «А чому Бога немає в окупації?» - Валентин Синій
Валентин Синій ніколи не думав, що стане приходьком у власній країні, але сьогодні його рідний Херсон хоч і звільнений, проте зовсім інший. Таврійський Християнський Інститут знали, як гарне місце для навчання та навіть відпочинку, але ро*сіяни, що захопили і розграбували територію вирішили інакше. В цьому епізоді говоримо про те: ⁃ чому щасливий батько і щасливий чоловік- це різні речі; ⁃ про роб
Війна. «Діти почали розказувати недитячі історії» - Саша Уткін
«Діти почали розказувати недитячі історії» - Саша Уткін Коли в мене відбулась випадкова і коротка розмова з Сашою, я почав мріяти про те, щоб він прийшов в мою студію. Бути одночасно лідером і татом для команди, це важка праця, але вона стає реально, якщо ти розумієш своє покликання і для чого ти народжений. Саша захопив мене тим, що за більше ніж 25 років служіння він не опустив руки попри трудно
Війна. «Вони написали, що перейшли кордон, я сів в машину і хв 15 плакав», — Олексій Травніков.
Мільйон думок та позицій я почув про те, як має сьогодні вчиняти сім’я. Хтось за те, що при першій можливості краще повернутись, комусь, навпаки, важко, але окрім як жити на відстані, виходу немає. Що переживають сім’ї, які вчилися жити на відстані, та як це може впливати на майбутнє? А також про:- покликання, яке сильніше за бажання; - те, як побачити себе нового у випробуваннях;- те, що чоловіки
Війна. «Діти і онуки всі там, а ми тут вдвох, це тяжко» - Петро Марченко
Сьогодні в студії мій пастор. Два роки вже є для мене зразком і прикладом комунікації та побудови відносин. Петро Васильович розказав сьогодні про дві важливі складові церкви сьогодні:- зовнішня робота церкви людям навколо;- збереження відносин в середині церкви, між тими хто лишився і хто поїхав. Як це бути «там» коли твоя церква тут, і чому потрібно було повернутись.Support the show-------------
Війна. Молитва як німесіл і чому не вигрібати не соромно. Олександр Малов.
Це був останній записаний подкаст минулого року. Саме під час запису Київ зазнав обстрілу, влучання було поруч із нашою студією, тому дописувати довелось уже в безпечному місці. Я дуже хотів, щоб Саша прийшов до мене ще з часів запуску подкасту, проте слушний час настав лише зараз. Про причину цього ми поговоримо теж. Сьогодні в епізоді: - інтелектуальне християнство;- як проповідувати власний дос
Війна. «Мені вже мали квіти носити на могилу, а я живий» – Марк Сергєєв
Я ніколи не думав, що Марк буде сидіти в моїй студії, і ми будемо розмовляти про все. У цьому епізоді ми поговорили про те, яке майбутнє в українського воршіпу, та як вдалось вийти на рівень, коли тебе запрошують на всесвітні сцени. Більша частина нашої розмови була про те, як окупанти захопили Мелітополь, а разом із ним — церкву Марка. Про погрози, спилений хрест та біль від того, що все забрали
Війна. Як не стати за світ і забути, що ти в церкві? - Олександр Орищин
Цей епізод записаний не в звичних умовах, я просто поїхав на навчання і зрозумів, що цього чоловіка мають почути усі. З Олександром поговорили про метч бізнесу і служіння, як це впливає на серце, а також про формування служителя ціною у 20 гривень. Підняли дуже важливу тему, як збалансувати час на роботу і на служіння у церкві, і до чого тут власний біль.Що краще: знайти служіння, а Бог попілкуєть
Війна.«Я знімав бронік, бо мені було соромно» - Василь Жаборовський
Цей подкаст є особливим для мене, адже гість у моїй студії — людина з якою у мене був довгий, довготривалий і максимально безглуздий конфлікт. Це перша за історію існування подкасту ситуація, де в мене, як автора, є свій далекий бекграунд.Для нас обох ця розмова — важливий крок.Сьогодні говоримо про: ⁃ те, що було б, якби не війна; ⁃ панцир, який може робити нас сильними, але закривати доступ інши
Війна. «Я був налаштований на те, що буду говорити, коли до мене зайдуть росіяни» - Джеремі Оутоньє
Джеремі розповів про те, як через колір шкіри його уникали інші, про порнографію, залежність та сльози. Після закінчення запису за межами студії Джеремі поділився історією про тата, і я наполіг на тому, щоб ми повернулись і записали це для вас. Також у цьому епізоді говоримо про життя в окупації та життя без сніданків, про картоплю на обід і вечерю. Під час війни з Джеремі був відсутній зв‘язок, і
Війна. "Я сказав: викидай речі з моєї тривожної валізки", — Віктор Стороженко
Сьогодні Віктор - актор молодого тектру та військовий. Але події які він переживав - це точно не захопливий сценарій, а реальне життя. В епізоді говоримо про:- церкву у Криму шо зрадила і майдан. - питання до Миколи Скопіча;- непоєднувані християнство і акторство та правду про закулісся;- те, чому готувався до битви за Київ;- важкість потрапити на війну з білим квитком;- те, чим цікаво бути в дврг
Війна."Мій син демонстративно виходив з моєї проповіді, і я знав де я налажав", — Любомир Матвеєв
Сьогоднішній епізод про батьківство зайнятого служителя, в якому себе зможе впізнати кожен. Бо часто наше служіння стає важливішим за сім’ю, ти ти ризукуєш стати героєм у служінні, і ніким у себе вдома. Любомир розказав про шлях розуміння своєї провини перед батьком, а потім перед сином. Також говорили про радикалізм, який ніби як і крутий, проте небезпечний, про несформоване богослів’я війни і пр
Війна. «Боротьба з Богом, краще ніж відсутність контакту з ним», — Микола Савчук
Сьогодні разом із пастором говоримо про: - те що, за наше духовне життя відповідальний не тільки наш пастор і церква; - людей які можуть сказати правду навіть не тоді коли їх питають; - перехід від одного служіння від іншого, і чом це травматично; - те, чи можна бути пастором у минулому; - те, як дрібнички можуть викликати сльози; - планування з холодним розумом. Ця розмова мала бути записана 25
Війна. «Я нагло почав звертатись за порадами», — Руді Мигович
Сьогодні в епізоді говоримо про: - важливість служіння медиків-християн;- те чому світові медичні організації почали допомагати нам лише після війни; - страх відповідальності та тих хто має бути поруч в цей момент;- наставництво та ініціативність у ньому; - те чим вдрізняється спільність від конкуренції;- амбіції, та чому це добре; - пошуки L-тіроксіну та інших медикаментів; - велику мрію покращен
«Якщо це зятягнеться більше ніж на місяць, я поїду з країни» - Артем Недзельский.
У новому епізоді говоримо про те, як прийняти факт того, що так, як до війни вже не буде, і що деякі мрії так і залишаться не здійсненними. Артем розказав про свою реакцію на те, коли зійштовхнувся з реаліями війни з середини, після знайомства з військовими. Про те, як розчарування минає після сліз вдячності, а страх стає не просто теорією. Про несправедливість серед своїх, сльзи вночі та відсутні
Про молитву і сльози у ванній, підтримку дітей і покликання. Ігор Грабовський.
Коли я починав робити подкаст, я відразу був впевнений що в студії будут з’являтись не тільки пастори. Ігор тренер з волейболу, і за декілька днів до війни він із дітьми з Гостомеля виїхав на змагання. Почалась війна і це було схоже на пастку, адже діти в Тернополі, а батьки в окупованому Гостомелі. Сьогодні Ігор ділиться свохм досвідом, і тим як Бог працював через людей, яких ніколи ти не уявляв
Ілля Ларіонов - про зйомки війни для Нетфлікс та випробування нашого християнства.
Ілля ніколи не думав що стане війсковим кориспондентом, і що сам буде фільмувати страшні наслідки та болючу реальність війни росії проти України. В сьогоднішньому епізоді говоримо про те з чим стикаються військові, чи можна залишитись християнином коли ти там, і про біль, який розїдає.Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show-----------------------------------------------Приє
«Я пішов тоді в ліс, ридав, кричав і питав Бога чому він нас зрадив» Тім Фроловський
З початком війну в когось був вибір, а хтось вже був точно впевнений у тому, що робити далі. Тім поділився тим що було на його серці і як Бог посилав спокій, коли у перші дні війни пропала його сестра. А ще в епізоді поговоримо про те, що відповідальність та сміливість у нашому житті, часто формується саме через життєвий досвід. Як це коли ти ніби дитина, але повинен прийняти рішення як дорослий?
«Якщо ти щось побачиш, ти живим звідси не вийдеш» - Олег Бондаренко
Під час запису цього епізоду ми були вимушені зробити паузу, тому що згадуючи тортури які пережив Олег, відбувається викид адреналіну і темніє в очах. Ця історія нашого брата облетіла заголовки українських ЗМІ, тому що мовчати про звірства неможна. Запрошуючи Олега я не знав наскільки шокуючими будуть деталі. Ця історія вкотре доводить як Бог зберігає і позбавляє страху вірним Йому. Фантастична іс
Війна. «Коли варто повертатись до нормального життя?»
Пам’ятаєте ж що усьому свій час? Сьогодні з гостями епізоду намагаємось розібратись із тим, як не мучити себе і правильно адаптуватись до реальності. Війна триває, обставини навколо нас змінились, а якими стали ми? Чи є певні правила, коли варто починати ходити в кафе та викладати фото життя у безпеці? Сьогодні говоримо про це.Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show--------
Війна. «Чим заповнювати пустоту зараз?»
Війна зруйнувала чиїсь життя, розлучила сім’ї та прнесла біль у наші життя. Невідомість із якою ми прокидаємось і засипаємо забирає моральні сили і формується пустота, яку ми незнаємо чим заповнювати. Сьогодні говоримо саме про це.Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити
Війна. Як не загубитись в інформаційному шумі, читаючи новини цілодобово?
Часом здається просто неможливо спокійно відкласти телефон, і не читати новини. Хочеться постійно бути в курсі всього що відбувається поруч із нами і зробити швидкі висновки. Але часто цей час затягує нас настільки що ми випадаємо із реальності. Що робити у такій сутуації? Слухай гостей нового епізоду «Чому ти зміг? Війна»Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show-------------
Війна.«Як перестати сваритись в коментарях?»
Правильна ціль, час і тон, це формула від одного із гостей сьогоднішнього епізоду. Дуже часто доводячи свою правоту ми можемо не помітити як аргументи стають агресивними, і розмова не приносить користі. Согодні розбираємось, як стримувати себе в онлайн дебатах.Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слуха
Війна. «Що сказати людині, яка відчуває самотність?»
Більшість з нас відчуває самотність, але не кожен знає як з нею справитись, а тим більше як допомогти у цьому іншим. Сьогодні гості епізоду розказали про свій досвід і дали декілька порад, як бути тим, хто може бути поруч і вже цим допомагатим. Якщо ти відчуваєш самотність, тобі також буде цікаво.Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show---------------------------------------
Війна.«Я почув що він говорить російською, і подумав що наша поїздка закінчилася» - Тіма Масюк
Історія про те, як звичне життя може перетворитись на незвичні пригоди, які ти не обираєш. Тіма розповідає що те що відбувалось, неможливо пояснити і передати, бо часом Бог відповідає так, як ти зовсім не очікуєш. Ця розповідь могла би стати сценарієм фільму, але це реальність у якій живуть люди, що довіряють Йому.Як знайти мене:https://instagram.com/drunyagotsSupport the show---------------------
Війна. «Я залишився сам, але моя сім’я була у безпеці» - Любомир Матвеев
Історія про те, як опинитись там де ти не планував і робити те що ніколи не робив, але відчуття що Бог веде навіть у цьому. Тут і про маячки, про запах цигорок та чітку позицію, що визначала місце у цій війні.Support the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1a
Війна. «А коли ми підвозили їх до мосту, вони плакали і обіймали нас» - Роман Мартинов
Сьогодні одна історія, в якій поєднано декілька чудес, за які неможливо не дякувати нашому Богу. Рома разом з командою вивозив людей з Ірпіня, і сміливості в той момент йому додавало те, що він знайшов відповіді на свої внутрішні запитанняSupport the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформаці
Війна. «Зараз саме твій час піти за межі церкви і служити людям»
Сьогодні дві історії, в яких Бог дає можливості служити іншим та стукати до людей через ті обставини в яких ми живемо. Влад розказав про те як від повного нерозуміння можна дійти до повноцінного масштабного служіння іншим. Ярослав поділився тим, як Він спілкувався з Богом під час того як розривались снаряди, та як молитва дарує спокій і розуміння.Support the show-----------------------------------
Війна. «Чи можна зараз виправдати злість?»
Часом ловлю себе на думці що гортаючи новини відчуваю злість яка переливається через край. Хочеться знайти собі виправдання, щоб хоча б за це не відчувати провину. Але чи все так просто? Спробуємо розібратися.Support the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1a
Війна. «Я не можу сказати що це в мене вийшло, я можу сказати що так подіяв Бог»
Часто побутові ситуації які трапляються змушують нас дуже швидко приймати рішення. Сьогодні Денис розказав як евакуація його родини стала чудом і дала розуміння того що Бог дійсно любить своїх дітей. Адже не буває співпадінь, коли відповіді на молитви приходять так швидко.Support the show-----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові
